Рішення № 27943346, 05.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/13658-2012 05.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 936,74 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Семенюк Д.М., довіреність № 37 від 27.01.2012 р.

від відповідача: Пешков О.О., довіреність № 264 від 16.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 992,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 155,11 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/13658-2012, розгляд справи призначено на 17.10.2012 р.

У судове засідання 17.10.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 28.09.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/13658-2012. Вимоги ухвали від 28.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13658-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 28.09.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/13658-2012. Вимоги ухвали від 28.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13658-2012 відповідач виконав.

У судовому засіданні 17.10.2012 р. судом оголошено перерву до 07.11.2012 р.

26.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заперечення на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 07.11.2012 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 р. з'явився.

У судовому засіданні 07.11.2012 р. судом оголошено перерву до 21.11.2012 р.

19.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 21.11.2012 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 21.11.2012 р. з'явився та надав документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.11.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 21.11.2012 р. клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 21.11.2012 р. судом оголошено перерву до 05.12.2012 р.

22.11.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

26.11.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані додаткові пояснення по суті спору.

У судове засідання 05.12.2012 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2012 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року між Татарським Павлом Феліксовичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 131268/4002/0000026 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Кіа», державний номерний знак АА 6015 КН.

Поліщук О.І., 03.11.2011 р. приблизно о 19 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак АА 6605 ВМ, на перехресті вул. Зої Гайдай -Героїв Дніпра в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Кіа», державний номерний знак АА 6015 КН, під керуванням водія Спектор А.Я., що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13.12.2011 р. Поліщука О.І. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Актуалізованого висновку про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 06800/КВ, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Кіа», державний номерний знак АА 6015 КН, внаслідок пошкодження при ДТП, яка сталась 03.11.2011 р. приблизно о 19 год. 40 хв. на перехресті вул. Зої Гайдай -Героїв Дніпра в м. Києві, складає 2 992,90 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 00078357 від 19.12.2011 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Кіа», державний номерний знак АА 6015 КН, внаслідок вищезазначеної ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 3 155,11 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 00078357 від 19.12.2011 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3 155,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 042820 від 23.12.2011 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак АА 6605 ВН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві акціонерному «Страхова компанія «Нова»(перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3843765.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/3843765 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак АА 6605 ВН.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак АА 6605 ВН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/3843765, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з заявою-вимогою про сплату страхового відшкодування в розмірі 3 155,11 грн. вих. № 857 від 25.01.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»станом на дату направлення позивачем позовної заяви до суду відповіді на зазначену вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

Відповідачем було подано через відділ діловодства господарського суду міста Києва письмовий відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

12.04.2012 р. відповідачем було направлено позивачеві заяву про зарахування зустрічних вимог, в тому числі і за зобов'язаннями по даному страховому випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Як вбачається з ч. ч. 3- 4 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

26.10.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові заперечення на відзив, до яких позивачем долучено лист вих. № 1466/1 від 11.05.2012 р., яким відповідача було повідомлено про неможливість проведення зарахування зустрічної однорідної вимоги за зобов'язаннями по даному страховому випадку. Відмова мотивована тим, що підставою для виникнення боргових зобов'язань позивача перед відповідачем є регресна вимога № 3282/0/17-11 від 03.10.2011 р. в розмірі 17 990,15 грн. В свою чергу, 26.10.2011 р. позивачем було подано відповідачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої позивач та відповідач провели зарахування, в тому числі, по регресній вимозі № 3282/0/17-11 від 03.10.2011 р. в розмірі 13 833,65 грн. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач заперечує проти доводів позивача з огляду на те, що вищезазначене зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулось з огляду на те, що сторони не дійшли згоди про розмір заборгованості позивача перед відповідачем.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»№ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справі відсутні докази того, що заява, надіслана позивачем відповідачу про зарахування зустрічних однорідних вимог була визнана недійсною судом та того, що відповідач звертався до суду з позовом про стягнення з позивача страхового відшкодування, з розміром якого він не погодився.

З огляду на вищенаведене, оскільки відповідачем не доведено факт оскарження вищезазначеної заяви, посилання на те, що зарахування зустрічних однорідним вимог не відбулось -є безпідставним та не доведеним суду належними та допустимими доказами.

Представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 936,74 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, будинок 11; ідентифікаційний код: 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14-В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 936 (дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 10.12.2012 р.

Суддя О.В. Нечай