Вирок № 27942070, 07.12.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2602/4028/12

В И Р О К

іменем України

"07" грудня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Набудович І.О.

за участю прокурора Збанко О.В.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москва Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Лозовий Яр Яготинського району Київської обл., українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 358 ч. 3, 358 ч.4, 15 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 15.06.2012 року приблизно о 09.00 годині, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись по вул. Срібнокільській в м. Києві, вступили у попередню злочинну змову під виглядом отримання кредиту на придбання товару шляхом обману заволодіти чужим майном в одному з розташованих у м. Києві закладів торгівлі. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заздалегідь не планували та не збиралися повертати майно, кредит чи сплачувати відсотки по кредиту, переслідуючи умисел заволодіти майном.

Розробивши план спільних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під організацією та керівництвом ОСОБА_1, вирішили, що у випадково знайдений та пристосований для вчинення злочину паспорт громадянина України, виданого на ім'я гр. ОСОБА_5, вони вклеють фотокартку ОСОБА_3 та в магазині з продажу товарів мобільного зв'язку на вказаний паспорт та видану на ім'я ОСОБА_5 довідку про присвоєння ідентифікаційного коду , знайдену разом з паспортом, придбають мобільний телефон, який згодом реалізують шляхом продажу, а виручені від збуту телефону гроші, поділять між собою.

Одразу після цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей та розробленого плану дій, передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 30 грн. для виготовлення фотографій на паспорт з метою його підроблення. ОСОБА_3, зробивши фотографії, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, для підробки документу, передав ОСОБА_1 свою фотокартку, яку останній, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, вклеїв в паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5, надавши паспорту легітимного виду.

Згідно висновку експерта № 391 від 02.08.2012 року в наданому на дослідження паспорті громадянина України, заповненому на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, серія та номер НОМЕР_1, виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 24.01.2007 року, на першій сторінці мало місце переклеювання фотокартки (в місці її наклеювання).

Крім того, 29.06.2012 року приблизно о 14 год., ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, знаходились за адресою : м. Київ, вул. Мішуги, 4 біля магазину мобільного зв'язку «Мобілочка». Діючи узгоджено та обопільно згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 став чекати біля вказаного магазину, в той час коли ОСОБА_3 до нього увійшов, в якості об'єкту заволодіння вибрав мобільний телефон «Самсунг Гелексі»вартістю 2024 грн. 96 коп. та надав продавцеві заздалегідь підроблений паспорт гр. ОСОБА_5 з переклеєною до нього своєю фотокарткою, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_5 -як документ, що надає право на отримання кредиту під придбання товарів, щоб шляхом обману заволодіти мобільним телефоном.

Продавцем магазину після оформлення заявки на оформлення кредиту на вказаний мобільний телефон під час перевірки документів було встановлено, що даний паспорт на ім'я ОСОБА_5 має ознаки підробки та в подальшому повідомлено працівникам міліції.

Через деякий час до магазину увійшов ОСОБА_1, де вони разом з ОСОБА_3 чекали результату оформлення кредиту , після чого їх було затримано працівниками міліції, в зв'язку з чим злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, хоча вони виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вину визнали повністю, щиро розкаялися та підтвердили факт вчинення ними за попередньою змовою підробки документу, а також замах на заволодіння чужим майном шляхом обману з використанням завідомо підробленого документу за вказаних у обвинувальному висновку обставинах.

Враховуючи те, що підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інкримінованих злочинах доведена повністю і їх дії, які виразилися у підробці документу за попередньою змовою групою осіб та використанні завідомо підробленого документу за попередньою змовою групою осіб, а також замах на заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб слід кваліфікувати за ст.ст. 358 ч. 3, 358 ч. 4, 15 ч. 2, 190 ч. 2 КК України.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує сукупність всіх обставин, при яких вчинені дані злочини, ступінь тяжкості вчинених злочину, ступінь і характер участі кожного з підсудних у злочині, а також дані про їх особи і обставини, які пом'якшують їх покарання.

Так ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину .

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд визнає їх щире каяття.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд призначає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання у межах санкції статей обвинувачення у виді позбавлення волі з урахуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обох підсудних, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів, можливе без ізоляції їх від суспільства.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Відповідно до ст. 93 КПК підлягають стягненню з засуджених судові витрати за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 3, 358 ч. 4 КК України, та призначити йому міру покарання:

за ст.15.ч. 2, 190 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за ст. 358 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі терміном на три роки шість місяців;

за ст. 358 ч. 4 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 3, 358 ч. 4 КК України, та призначити йому міру покарання:

за ст.15.ч. 2, 190 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за ст. 358 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;

за ст. 358 ч. 4 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обов'язки :

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

· періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу відносно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили.

Речові докази -зберігати у справі.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285) 470 (чотириста сімдесят) грн. 40 коп. - за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: