Рішення № 27934821, 04.12.2012, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 2203/2963/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючого судді - Цермолонської Л.С.

при секретарі: - Козак Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиськ цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за навчання,

В С Т А Н О В И В:

Національна академія внутрішніх справ звернулася з позовом в суд до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за навчання. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ (правонаступник Національна академія внутрішніх справ) від 22.07.2006 №69дск ОСОБА_2 з 01.09.2006 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання КНУВС з усіма видами забезпечення.

29.11.2007 року між позивачем і відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування, згідно умов якого ОСОБА_2 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання мав відпрацювати в органах внутрішніх справ три роки.

Проте, відповідач належним чином умови договору не виконав, звільнився за власним бажанням із займаної посади наказом УМВС України в Хмельницькій області від 25.01.2011 року, тобто до спливу трирічного терміну перебування на службі, тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2, вартість навчання у розмірі 22663 грн. 09 коп., розмір сплаченого судового збору в сумі 226 грн. 63 коп. та добових за час відрядження представника позивача в розмірі 90 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, надавши заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 20345 грн. 10 коп., розмір сплаченого судового збору та добових за час відрядження представника позивача в розмірі 90 грн. 00 коп

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. У своїх запереченнях проти позову, відповідач пояснив, що з позовом він не згідний, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими і незаконними. Він дійсно з вересня 2006 року по липень 2010 року навчався в Київському національному університеті внутрішніх справ, в подальшому проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 25.01.2011 року був звільнений з ОВС за власним бажанням. Також підтвердив, що 29.11.2007 року між ним, як замовником, і КНУВС, як виконавцем, укладено договір про підготовку фахівця, після закінчення даного закладу він отримав диплом державного зразка та кваліфікацію юриста.

В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_2 також посилається на те, що позивач в позовній заяві невірно вказує, що підставою відшкодування фактичних витрат є порушення п. 3.2 Договору, згідно якого відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Даний пункт Договору передбачає відшкодування витрат у разі, якби він відмовився від проходження служби у комплектуючому підрозділі після навчання, проте у позовній заяві позивач вказує на те, що він все таки працював в ОВС на посаді о/у СДС БЕЗ ПЗВМ ХМВ. У зв»язку з нелогічністю такого твердження, припускає, що НАВСУ, як правонаступник КНУВС, як підставу відшкодування витрат, мало на увазі п. 3.1 Договору, згідно якого дострокове його розірвання можливе у зв»язку з відрахуванням особи з КНУВС, звільненням з ОВС за власним бажанням без поважних причин, через неуспішність, за порушення дисципліни. Також відповідач зазначає, що якщо взяти до уваги даний пункт Договору, то відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і згідно п. 7.4 Договору, дострокове припинення дії чи розірвання договору про підготовку фахівця має оформлятися окремим договором, чого зроблено не було. Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняється.

Крім того зазначає, що розмір витрат на навчання є таким, що не відповідає дійсності, оскільки з 01 вересня 2008 року по 16 червня 2010 року він проживав за межами гуртожитку академії, що підтверджується довідкою про фактичне перебування на харчовому забезпеченні ННІПККМ курсанта ОСОБА_2 Відповідно до умов договору «Про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ»від 29.11.2007 року № ХМ-59, а саме п. 2.1.6, позивач мав його щорічно інформувати про розмір фактичних витрат пов'язаних з його утриманням, проте даний пункт договору позивачем не виконувався. Тому на його думку, сума фактичних витрат не підтверджена належними доказами,а також при укладенні договору № ХМ-59 на підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ від 29.11.2007 року він стверджує,що не мав повної цивільної дієздатності, оскільки не досяг повноліття, і тому не міг без згоди батьків або піклувальників укладати даний договір. Просить відмовити в задоволені позову.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до cт. 509, ч.ч. 1, 2 та 3; ст.ст. 525, 526; ст. 623, ч.ч. 1, 2, 3; ст. 901, ч.ч. 1 та 2; ст. 903, ч. 1 ЦК України; положень ч. 2 cт. 56 Закону України № 2984-111 від 17.01.2002 року „Про вищу освіту", Указу Президента України від 23.01.1996 року № 77\96 „Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", п.п. 1 та 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, зобов'язання за договором про надання послуг з підготовки фахівця з вищою освітою на державне замовлення для Міністерства внутрішніх справ України повинні виконуватись обома сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від їх виконання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ці положення можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєна кваліфікація фахівця з вищою освітою повного освітнього рівня працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Випускник зобов'язаний відпрацювати за направленням три роки. Зокрема, випускник Національної академії внутрішніх справ, який отримав повну вищу освіту за державним замовленням за рахунок коштів Державного бюджету України, також зобов'язаний проходити службу в органах Міністерства внутрішніх справ України на посадах начальницького складу протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

У випадку відмови випускника у проходженні служби, звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням до закінчення трирічного строку проходження служби випускник зобов'язаний компенсувати витрати на його навчання.

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості енергоносіїв.

В судовому засіданні встановлено, що наказом ректора Київського Національного університету внутрішніх справ від 22.07.2006 року № 69дск, правонаступником якого є Національна академія внутрішніх справ, відповідача ОСОБА_2 з 01.09.2006 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання університету з усіма видами забезпечення.

Академія (правонаступник університету) є вищим навчальним закладом 4-го рівня акредитації і надає послуги з підготовки фахівців з повною вищою освітою.

29.11.2007 року між Київським національним університетом внутрішніх справ, Управлінням МВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_2 укладено тристоронній договір на підготовку його за рахунок коштів Державного бюджету України як спеціаліста з повною вищою освітою за спеціальністю „правознавство".

Пунктами 2.3.5, 2.3.6, 3.1 та 3.2, 4.1 Договору передбачено, що відповідач ОСОБА_2 після закінчення навчання зобов'язаний за направленням прибути на роботу і приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений замовником і відпрацювати не менше трьох років.

У разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 закінчив навчання за державним замовленням за рахунок коштів Державного бюджету України і наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ № 463 від 18.06.2010 року йому по закінченню навчання присвоєна кваліфікація юриста за спеціальністю „правознавство" з повною вищою освітою та видано диплом спеціаліста, якого в подальшому було направлено для проходження служби до Управління МВС України в Хмельницькій області.

Наказом начальника управління МВС України в Хмельницькій області № 19 о\с від 25.01.2011 року відповідача ОСОБА_2 звільнено зі служби за п. 64 „Ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням) до закінчення трирічного строку проходження служби після закінчення навчання.

Із доданих до матеріалів справи відповідних розрахунків встановлено, що із Державного бюджету України за період навчання на підготовку спеціаліста з повною вищою освітою на відповідача ОСОБА_2 потрачено кошти, в тому числі за рахунок грошового, продовольчого, речового утримання, комунальних послуг та вартості енергоносіїв в сумі 20345 гривень 10 копійок, які відповідно до чинного законодавства підлягають стягненню із відповідача на користь Національної академії внутрішніх справ.

Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: витягами з наказів про зарахування відповідача на навчання та відрахування у зв'язку із закінчення вищого навчального закладу (а.с. 7,8), договором № ХМ-59 від 29.11.2007 року на підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ (а.с. 9-12), довідками про фактичні витрати на підготовку спеціаліста з вищою освітою у Київському національному університеті внутрішніх справ (а.с. 13-22), витягом з наказу Управління МВС України в Хмельницькій області № 190/с від 25.01.20011 року про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за власним бажанням (а.с. 23).

Посилання відповідача на неправильний розрахунок фактичних витрат, на отримання у меншому розмірі передбачених видів утримання, комунальних послуг у зв'язку з не проживанням в гуртожитку академії в судовому засіданні нічим підтверджене.

Також є безпідставним твердження відповідача ОСОБА_2, що при укладенні договору № ХМ-59 на підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ від 29.11.2007 року, що він не мав повної цивільної дієздатності, оскільки на момент укладення договору він досяг повноліття.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 88, 208-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, 526, 623 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31252272210003, Код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ ) вартість навчання у розмірі 20345 грн. 10 коп. (двадцять тисяч триста сорок п'ять гривень 10 копійок), а також 203 грн. 45 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: