Рішення № 27933350, 10.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/5948/2012 Провадження № 22-ц/0290/3514/2012Головуючий в суді першої інстанції:Луценко Л.В.Категорія: 27 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області

у складі:

головуючої судді: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

при секретарі: Маняк О.П.

з участю представника позивача Кушнір Л.В., представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2012 року

по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

25.09.2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, пославшись на те, що 28.02.2011 року між позивачем та малим підприємством "ВаРос" було укладено кредитний договір, згідно якого підприємству було надано кредит в розмірі 360 000 гривень на строк по 27 лютого 2012 року зі сплатою 21 % річних.

Одночасно 28.02.2011 року наданий кредит було забезпечено порукою шляхом укладення договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором, включаючи повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Зобов'язання по поверненню коштів належним чином виконано не було, тому позивач просив стягнути з відповідача як поручителя виниклу станом на 25.09.2012 року заборгованість по кредитному договору в сумі 149 614 грн. 34 коп..

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2012 року позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача 149 614 грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, представник ОСОБА_4 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги, що позивач звернувся до суду по закінченню встановленого законодавством 6-місячного терміну, а тому його позов задоволенню не підлягає, так як порука є припиненою.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити, представник позивача Кушнір Л.В. проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції вірним, законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб що з'явилися, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що 28.02.2011 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та малим підприємством "ВаРос" було укладено кредитний договір № 165/2011, згідно якого Позичальник отримав 360 000 гривень на термін до 27.02.2012 року. Одночасно між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 165/2011-Ю-П, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору Позичальником, відповідальність поручителя настає в разі невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору. Тому суд на підставі ст.ст. 1054 ч.1, 629, 525 та 526 ЦК України прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом вірно визначено характер виниклих правовідносин, однак вирішено справу з помилковим застосуванням норм права, а саме: застосовано норми права, які не підлягали застосуванню та не застосовано норми права, які підлягали застосуванню.

Згідно із частиною 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь""та ОСОБА_4, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки ( пункт 18) про його дію по дату повного виконання зобов'язань за Кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

У Кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений -строк повного погашення кредиту є 27 лютого 2012 року (пункт 1.1).

За таких обставин у ПАТ "Банк "Київська Русь"" виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 28 лютого 2012 року, протягом наступних шести місяців. Позивач надіслав вимогу

-2-

поручителю про сплату заборгованості боржника малого приватного підприємства "ВаРос"11.05.2012 року, яка була отримана ОСОБА_4 14.05.2012 року, однак вказана вимога залишилась без виконання поручителем (а.с.18-19). Слід зазначити, що в таких випадках в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (п.24 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року). Однак банк звернувся до суду лише 25 вересня 2012 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, тому порука є припиненою, а в задоволенні позову слід відмовити. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, від 18 липня 2012 року № 6-78 цс 12, від 21 травня 2012 року № 6-48 цс 11, від 23 травня 2012 року № 6-33 цс 12, рішення в по яких, згідно статті 3607 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України.

Суд першої інстанції, який в ході розгляду справи про стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя, зобов'язаний перевіряти чи не є порука припиненою, на зазначене уваги не звернув та не дав відповідної правової оцінки, тому апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню як таке, що постановлене без повного з'ясування обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2012 року скасувати та ухвалити нове:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В. В. Сопрун