Постанова № 27933075, 05.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4527/12

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Опанасюка П.П., Роздобудько П.В.

відповідача: Маланчака С.І., Шевченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна , -

В С Т А Н О В И В :

Вінницька ОДПІ звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Колумбіні" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна. Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті проведеної фактичної перевірки господарської одиниці АЗС № 13 (Вінницький р-н, с. Бохоники, вул. Гніванське шосе, 2 км.), що належить ТОВ "Колумбіні", податковим органом виявлено майно, яке відповідає критеріям п. 94.7 ст. 94 Податкового кодексу України, внаслідок чого складено протокол про тимчасове затримання майна. На підставі відомостей, зазначених у протоколі, першим заступником Вінницької ОДПІ прийнято рішення про накладення адміністративного арешту на майно, власник якого не встановлений. 01.10.2012 року Вінницька ОДПІ звернулася до суду з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна з цих підстав, однак ухвалою суду від 02.10.2012 року зазначене подання повернуто податковому органу. Відповідно до ч. 5 ст. 183-3 КАС України, Вінницька ОДПІ звернулася з позовом з тими ж вимогами до суду в загальному порядку згідно ст. 94 ПК України для перевірки та підтвердження обґрунтованості застосованого адміністративного арешту майна.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року скасувати, а позов - задовольнити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 18.09.2012 року по 27.09.2012 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС № 13, що розташована за адресою: Вінницький р-н., с. Бохоники, Гніванське шосе, 2 км., суб'єкта господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" (код ЄДРПОУ 37018720). За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт №43/02/32/22/37018720 від 27.09.2012 року (т.1 а. с. 6-10).

На підставі вказаної норми, на АЗС № 13 проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та коштів, в тому числі здійснено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (палива та супутніх товарів). Даний факт зафіксований актом інвентаризації від 18.09.2012 року.

Вважаючи, що якість паливно-мастильних матеріалів АЗС № 13 не відповідає якісним показникам та вимогам ДСТУ, документів про їх походження немає, податковим органом зроблено висновок про те, що власник паливно-мастильних матеріалів відсутній та товари не обліковані у встановленому порядку.

На цій підставі, згідно вимог п. 94.7 ст. 94 ПК України, Вінницькою ОДПІ 27.09.2012 року складено протокол № 1 про тимчасове затримання майна (т.1 а. с. 30-31). З урахуванням відомостей, вказаних у протоколі, першим заступником Вінницької ОДПІ 27.09.2012 року прийнято рішення № 2 про накладення адміністративного арешту на майно ТОВ "Колумбіні".

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. п. 94.1, 94.3 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до п. 94.7 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено. У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна визначені розділом ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору оренди № 10-060 від 12.07.2010 року (т. 1 а. с. 35-37), орендодавець -закрите акціонерне товариство "АВІС Плюс" - передає, а орендар -товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" - приймає у тимчасове володіння і платне користування автозаправну станцію (АЗС № 13). Строк договору -до 30.06.2013 року. Наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 10.08.2010 року (т. 1 а. с. 38), свідчить про фактичну здачу у тимчасове володіння і платне користування орендарю АЗС № 13.

30.05.2012 року орендар - товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" - уклав із товариством з обмеженою відповідальністю "Віконд Ойл" договір поставки нафтопродуктів № 3005-23-НП (т. 1 а. с. 39-41). Умовами вказаного договору передбачено, що якість поставленого товару за весь строк дії договору -до 31.12.2013 року повинна відповідати технічним вимогам та державним стандартам, підтверджуватись паспортом або сертифікатом якості заводу-виробника товару. Одразу після поставки нафтопродуктів, товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" вважається їх власником.

На підтвердження виконання умов договору поставки та реальності відбутих господарських операцій, представниками відповідача надано для приєднання до матеріалів справи копії видаткових накладних, відповідно до умов додаткових угод (а. с. 169-246) та податкових накладних (т. 1 а. с. 120-168), що, в свою чергу, засвідчують факт набуття ТОВ "Колумбіні" у власність поставлених нафтопродуктів.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність задоволення позовних вимог і застосування арешту шляхом тимчасового затримання майна посилався на невідповідність якості паливно-мастильних матеріалів та неможливість встановлення їх власника. Судом першої інстанції при вирішенні спору по суті зроблено висновок про те, що позивачем не доведено необхідності застосовувати винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом -адміністративний арешт, тому позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів апеляційного суду із таким висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає його необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом на АЗС № 13 ТОВ "Колумбіні" в ході перевірки проведено інвентаризацію та встановлено такі залишки паливно-мастильних матеріалів: бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001 - 11727,0 куб.дм. за ціною 10,9 грн.; бензин автомобільний А-92 ДСТУ 4063-2001 - 15470,0 куб.дм. за ціною 10,6 грн.; паливо дизельне підвищеної якості (ДП) ДСТУ 4840:2007- 19218,0 куб.дм. за ціною 9,6 грн.; паливо дизельне підвищеної якості (ДП Євро) ДСТУ 4840:2007 - 7990,0 куб.дм. за ціною 9,8 грн.

До зазначених товарів було надано наступні документи: журнал обліку надходження нафтопродуктів АЗС №13 TOB "Колумбіні"; товарно - транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 6630 від 16.09.2012р.; сертифікат відповідності та паспорт №303 на бензин автомобільний А - 92, виданий ПАТ ТНФПНК „Укртатнафта"; сертифікат відповідності та паспорт №304 на бензин автомобільний А - 95, виданий ПАТ ТНФПНК „Укртатнафта"; сертифікат відповідності та паспорт № 121 на паливо дизельне підвищеної якості (ДП Євро), виданий ПАТ ТНФПНК „Укртатнафта"; паспорти якості.

Відповідно до п. 3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року № 271/121, паспорт якості -це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказами Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 визначено, що сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно розділу 4 ДСТУ 4063-2001 бензини повинні відповідати вимогам цього стандарту і бути виготовлені за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку. Згідно розділу 4 ДСТУ 4840-2007 дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту, і підлягає виготовленню за технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку. Дизельне паливо всіх марок має відповідати вимогам і нормам, вказаним у таблицях 1 та 2а, дизельне паливо обох класів - у таблицях 1 (за показниками 4-13) та 2б.

Згідно вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 р. N 271/121, паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 5.6. цієї Інструкції передбачено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою N11-НК. Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється у повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою.

В силу вимог пункту 6.5.1 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури. прибутково-витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додасться сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

Пункт 6.5.8 Інструкції встановлює, що не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у випадку - неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості);

Згідно п. 6.5.7 Інструкції, у разі підтвердження випробувальною лабораторією невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативної документації відпуск його споживачам припиняється.

Перевіркою відповідності наданих до фактичної перевірки документів вимогам вищезазначених інструкцій, податковим органом було встановлено, що представлені паспорти на нафтопродукти не відповідають вимогам вищенаведених нормативних актів (в частині заповнення паспортів якості не за всіма показниками) та відсутності печатки підприємства-виробника на паспортах якості, чим порушено правила реалізації нафтопродуктів з АЗС.

Отже під час фактичної перевірки Вінницькою ОДПІ було виявлено порушення правил торгівлі нафтопродуктами, які в розумінні п.14.1.145. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України є підакцизними товарами та відповідають Групі 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні» УКТ ЗЕД, встановлені Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.84 Податкового Кодексу України Головою ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 19.09.2012р. №15849/10/22 про проведення експертизи вищезазначених бензинів та пального.

Згідно протоколу випробувань №374/2-12 від 26.09.2012р., яким випробувано продукцію - бензин автомобільний А-95, зразок представленого бензину не відповідає вимогам ДСТУ 4063- 2001 „Бензини автомобільні. Технічні умови" за показником „концентрація фактичних смол".

Відповідно протоколу випробувань №374/1-12 від 26.09.2012р., яким випробувано продукцію - бензин автомобільний А-92, зразок представленого бензину не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 „Бензини автомобільні. Технічні умови" за показником „концентрація фактичних смол".

Відповідно протоколу випробувань №374/4-12 від 27.09.2012р., яким випробувано продукцію паливо дизельне підвищеної якості, зразок представленого палива не відповідає вимогам ДСТУ 4840-2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" за показником "Температура спалахнення у закритому тиглі" (т. 1 а.с. 85-89).

З урахуванням наведеного, податковий орган дійшов висновку про те, що зазначені паливно-мастильні матеріали (бензин, паливо дизельне) не відповідають вимогам ДСТУ та наданим для перевірки документам. Водночас, оскільки ТОВ «Колумбіні» не надано до перевірки документи, які відповідали б родовим ознакам бензину та дизельного пального, виявленого на АЗС №13 під час проведення фактичної перевірки та відповідали б критеріям, встановленим в результаті експертизи, власника таких ПММ не було встановлено, дані товари не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно пункту 94.7. статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

Оскільки встановити власника товару (майна) з огляду на невідповідність якісних характеристик ПММ відомостям, які містяться у наданих в ході перевірки документах було неможливо, посадові особи Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби, керуючись частиною другою п. 94.7. ст. 94 Кодексу здійснили тимчасове затримання виявленого майна і вилученого у ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Северинівна. Жмеринський р-н.. Вінницької області, майстра АЗС №13, зі складенням відповідного Протоколу від 27.09.2012 року, за формою, затвердженою Постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1239, із дотриманням вимог наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1032 (т. 1 а.с. 11-14).

На підставі відомостей, зазначених у протоколі про тимчасове затримання майна, 27.09.2012 року першим заступником Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби Бондарем Ігорем Алімовичем прийнято рішення №2 (т. 1 а.с. 16) про накладення адміністративного арешту на майно, власник якого не встановлений і яке знаходиться на АЗС № 13 за адресою Вінницький район, с. Бохоники, вул. Гніванське шосе, 2 км., на загальну суму 310 646,39 (триста десять тисяч шістсот сорок шість гривень і 39 копійок) грн.

Оскільки порядок підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регулюється статтею 94 Податкового кодексу України, згідно вимог п. 94.10 ст. 94 ПК України, Вінницька ОДПІ звернулася до суду із відповідним позовом.

Оцінюючи вищенаведені докази і обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача та наявності підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" згідно рішення про накладення адміністративного арешту №2 від 27 вересня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" грудня 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.