Справа № 4/2609/1147/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2012 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Антипової І.Л.
при секретарі - Глушковій О.О.
з участю прокурора - Амеліна О.В.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року відносно директора ТОВ «НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
У травні 2012 року до Солом"янського районного суду м. Киева надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року відносно директора ТОВ «НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
У судовому засіданні скаржник підтримав скаргу та зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи є незаконною, оскільки винесена за відсутності приводів та підстав. Також, скаржник вказав, що постанова слідчого формується лише на акті перевірки інспектором ДПІ та ніякими підтверджуючими документами даний акт не пов'язаний.
Захисник ОСОБА_2 -ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на те, що дану постанову, винесено передчасно та необґрунтовано. Під час проведення досудової перевірки та складання акту на який посилається слідчий в своїй постанові, не було узгоджено податкове зобов'язання підприємства ТОВ «Білоцерківмаз»перед державним бюджетом та державним цільовим фондом, про що знав сам слідчий. Крім того, ст. 212 КК України передбачає умисне ухилення від сплати податків до державного бюджету та цільових фондів з боку суб'єкта, керівника підприємства, а ні в постанові слідчого, а ні в інших матеріалах слідчої перевірки ніде не йдеться про умисел ОСОБА_2 у скоєні даного злочину.
Прокурор доводи, викладені у скарзі та поясненнях адвоката в судовому засіданні, не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необгрунтованими, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення скаржника, захисника ОСОБА_2 -ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.
Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області від 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України./ а.м. 1-3/
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № З-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у умисному ухиленні від сплати податків, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення ознак злочинів на підставі достатніх даних, які містились в матеріалах кримінальної справи № 02-8556, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, що відповідає вимогам ч.ч.1, 2 ст.94, КПК України.
Так в постанові зазначено, що ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»в період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, з метою зменшення податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, документально створив видимість здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємства ТОВ ПТО «Технологія», а також операцій з отримання послуг від підприємства ТОВ БФ «Альтаїр»та в подальшому безпідставно включив до складу валових витрат підприємств вартість нібито придбаних товарів та отриманих робіт, які фактично у даних підприємств не придбавалось, а роботи не виконувалися, в результаті чого зазначив суму податку на прибуток підприємства за вказаний період, що підлягає сплаті до бюджету на 2 149 891,00 грн.
Разом з тим, директор ТОВ «НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»ОСОБА_2, безпідставно включив до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за вказаний період суму податку на додану вартість в розмірі 1 719 913,0 грн., згідно податкових накладних, нібито одержаних від ТОВ ПТО «Технологія»та ТОВ «БКФ «Альтаір»товарів та отриманих робіт, в результаті чого, не нарахував та не сплатив до державного бюджету податок на додану вартість на суму 1 719 913,0 гривень.
Як перевірено судом, дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.3 ст.212 КК України, містяться в матеріалах, що стали приводом та підставами до порушення кримінальної справи № 02-8556, а саме: акті перевірки ТОВ НВП Білоцерківмаз № 4892/23-2/31907458/187 від 12.09.2011 (копія) /а.м.4-27/, акті № 990 про анулювання реєстрації платника ПВД ДОВ ПТО «Технологія»(копія) / а.м. 28/, висновку спеціаліста від 11.04.2011 року (копія) /а.м. 29-41/, поясненнях ОСОБА_3 (копія) /а.м. 42-44/, протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 30.03.2011 року (копія) /а.м. 45=51/, протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 10.09.2009 року (копія) /а.м. 52-57/, акті № 1001 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ БКФ «Альтаір»/а.м. 58-59/ висновку експерта № 687 від 24.12.2009 року /а.м. 60-69/, відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки вказують на реальність події злочину.
У зв'язку з вищевикладеним, за наявності вищевказаних даних в матеріалах справи, суд перевіряючи законність джерел отримання даних, вважає безпідставними доводи скарги про відсутність достатніх підстав порушення даної кримінальної справи.
Щодо викладених у скарзі та поясненнях скаржника та захисника доводів і заперечень щодо відсутності в матеріалах, що стали приводом та підставами до порушення кримінальної справи даних, які вказують на наявність в його діях складу злочину, слід зазначити, що вони спростовуються наданими матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи.
Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного суду від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року відносно директора ТОВ «НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя:
Судове рішення № 27932786, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 11.12.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2609/20002/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: