Рішення № 27928637, 29.11.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5366/12

№2609/19160/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шевчук Я. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором в розмірі 248232,36 гривень, посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові та просив про їх задоволення, з підстав викладених в позові, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за останнім відомим місцем реєстрації, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а. с. 38, 39), про причини неявки, що можуть бути визнані судом поважними, не повідомив.

Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, та у відповідності до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05.12.2003 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк України», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-003/225/2003, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 13838,00 дол. США, зі сплатою 13,00% річних, строком до 05 грудня 2006 року.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних ресурсів відповідачу.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати кредит та проценти за ним, а також інші платежі, передбачені Договором.

Однак, відповідачем внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, було порушено умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 09 серпня 2011 року відповідно до поданого позивачем розрахунку становила 8260,16 дол. США, що еквівалентно 65844,13 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 3985,60 дол. США, заборгованості по відсоткам в розмірі 4274,86 дол. США, та пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 182388,23 гривень, що в загальній сумі становить 248232,36 гривень.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, довів суду їх переконливість, а також довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог. Відповідачем доводів позивача не спростовано.

Вiдповiдно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтъся на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослiдженнi наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність i взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд при задоволенні позову, з урахуванням викладеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 4 ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625,1050 Цивільного кодексу України, статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 248232 гривень 36 копійок та судові витратив в сумі 2482,32 гривень, а всього стягнути 250714 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 68 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Зінченко С.В.