Ухвала суду № 27926886, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-238/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Кліо Продактс Груп»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Кліо Продактс Груп»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Кліо Продактс Груп» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Відповідача) у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0033022320 від 23.12.2011р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ проведено перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Компанія «Дефанс»їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 825/23-2/31859169 від 09.12.2011р. у якому зафіксовано порушення позивачем ст.. 198 ПК України; ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «ТВП Кліо Продактс Груп»про купівлю товарів у TOB «Компанія «Дефанс».

На підставі акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0033022320 від 23.12.2011р.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що TOB «Компанія «Дефанс»у цих господарських взаємовідносинах було підприємством - транзитером і вигодонабувачем, головною метою якого було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну поставку товарів, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані договори є нікчемними відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що висновки податкового органу побудовані на висновках акту від 17.08.2011р. № 1151/23-6/37144768, складений посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва

У ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність у TOB «Компанія «Дефанс»трудових ресурсів, виробничого, торгівельного обладнання, сировини, транспортних засобів, складських приміщень, матеріалів, необхідних для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.14 статті 200 Податкового Кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 201.15 статті 200 Податкового Кодексу України, зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку-продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних та здійснення реальної господарської операції.

У разі, якщо здійснення господарської операції не відбувалось, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару.

Таким чином, враховуючи, що ДПІ встановлено відсутність у TOB «Компанія «Дефанс»трудових ресурсів, виробничого, торгівельного обладнання, сировини, транспортних засобів, складських приміщень, матеріалів, необхідних для здійснення основного виду діяльності, то колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що донарахування відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ, а також застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Кліо Продактс Груп»-залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.