Ухвала суду № 27926871, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12916/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011р. № 0003252303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД»за результатами якої 28.03.2011р. складено акт №297/23-03/19356320 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009р. по 30.09.2010р.

Актом перевірки встановлено порушення п. 1.15 статті 1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.8, п.п. 5.4.10 п. 5.4 п. 5.9 статті 5, п. 19.1, п. 19.2 п. 19.4 статті 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р., п. 1, п. 4 статті 18 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р., а саме позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 1251374 та заниження податку на прибуток всього у сумі 2791276грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 року у сумі 789328грн., 1 квартал 2009 року у сумі 619185грн., 2 квартал 2009 року у сумі 757645грн., 3 квартал 2009 року у сумі 625118грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення рішення від 14.04.2011р. №0003252303 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011р. № 0003252303, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Щодо ненадання до перевірки бухгалтерських документів, оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 «Виробництво»та калькуляційних карт.

Бухгалтерський облік основного виробництва здійснюється на накопичувальному синтетичному рахунку 23 «Виробництво». Аналітичний облік за цим рахунком ведеться або за видами продукції, робіт, послуг, або за замовленнями або за виробничими підрозділами.

Після розподілу загально виробничих витрат між аналітичними рахунками 23 рахунку вони включаються до дебету 23.

Організуючим моментом в організації бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є визначення з обліковою політикою щодо витрат.

Податковим органом при перевірці встановлено, що списання матеріалів здійснюється згідно актів списання ТМЦ, що не дає можливості визначити назву і кількість виготовленої продукції, правильність списання матеріалів, які були використані в виготовленні даної продукції.

Таким чином в зв'язку з ненаданням до перевірки бухгалтерських документів, оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 «Виробництво»та калькуляційних карт позивачем не доведено правильність списання ТМЦ з рахунків 201 «матеріали», 206 «матеріали передані в переробку»та правильність визначення приросту (убутку) за перевіряємий період, що є обов'язком товариства та, в свою чергу не дає змоги визначити рентабельність Товариства та довести зв'язок використання матеріалів у власній господарській діяльності позивача.

Апеляційна інстанція приймає до уваги пояснення позивача, що ведення у своєму бухгалтерському обліку рахунку 23 «Виробництво»не є обов'язком підприємства, але доказ правильності списання ТМЦ з рахунків 201 «матеріали», 206 «матеріали передані в переробку»та правильність визначення приросту (убутку) є обов'язком товариства, а без ведення рахунку 23 «Виробництво»є неможливим прослідкувати правильність списання ТМЦ.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 5.4.10 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до яких не включаються до складу валових витрат 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Гепард»бензин та дизпаливо та при формуванні валових витрат по операції з контрагентом ТОВ «Гепард»позивачем віднесено до складу валових витрат придбання палива у повному обсязі, чим в порушення п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові витрати на суму 41 901грн.

Щодо порушення вимог чинного законодавства п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку. Суми податку на доход (прибуток), одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з доходів (прибутку) в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку з доходів (прибутку), що підлягає сплаті в Україні, стосовно доходу (прибутку), одержаного за кордоном.

Зарахування сплачених за межами України сум податків, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку та наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку.

Відповідно наданих роз'яснень ДПА України від 08.12.2006р. N23071/7/15-0317 «щодо включення до декларації з податку на прибуток валових доходів, валових витрат та амортизаційних нарахувань по філії, яка знаходиться за межами території України»встановлено (... що стосується філій платника податків, створених за межами території України, платник податків повинен вести окремий податковий облік (без відображення у консолідованій декларації). Результатом такого обліку є визначення розміру оподатковуваного прибутку, отриманого за межами території України, у тому ж порядку, за яким визначається оподатковуваний прибуток, отриманий на території України. Податок на прибуток, обчислений таким чином, підлягає заліку при сплаті податку на прибуток на території України.

У разі якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного періоду має від'ємне значення оподаткування (з урахуванням Сум амортизаційних відрахувань), а його філіями, що знаходяться за межами України, - оподатковуваний прибуток, з якого сплачено податок, то такий податок підлягатиме зарахуванню тільки в тому з наступних звітних (податкових) періодів, у якому об'єкт оподаткування на території України матиме позитивне значення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що на підприємстві відсутні документи, які підтверджують формування валових витрат по філії ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» в Латвії, а позивачем, в свою чергу не надано обґрунтованих пояснень з приводу підтвердження формування спірних валових витрат.

Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що законом не передбачено обов'язок зберігання документів філії в приміщенні товариства до уваги не приймається, оскільки це не стосується предмету спору, адже податковий орган вимагає від позивача документи, які підтверджують формування валових витрат по філії в Латвії, що не виходить за межі компетенції податкового органу при здійсненні перевірки.

Щодо порушення вимог п.п. 5.3.9 п.5.3, ст.. 5, п. 19.1, п. 19.2 п.19.4 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідачем встановлено, що позивачем з розрахункового рахунку переховано кошти на придбання авіаквитків для працівників Товариства «Ксерокс (Україна) ЛТД»відповідно до платіжних доручень по яким авансові звіти відсутні, відрядження не оформлені, відсутні оригінали авіаквитків.

Таким чином, позивачем не вірно утриманий податок з доходів фізичних осіб, з додаткового доходу, утвореного при сплаті з розрахункового рахунку ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД»- ПП «Туристична компанія «Бітско».

Таким чином, апеляційна інстанція погоджує висновок суду першої інстанції щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.