Ухвала суду № 27926859, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13646/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, за участю Прокуратури Солом'янського району м. Києва, про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011р. № 0000132201, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деннік» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. № 0000132201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Деннік»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2011р. за № 4025/22-1/30786053, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. №0000132201 з податку на прибуток на суму 6 915 335 грн., за основним платежем -5 532 268,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1 383 067,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження повідомлення-рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки позивача, використання ним у операціях з торгівлі акцій емітованих підприємствами, обіг акцій яких зупинено відсутні законні підстави для оподаткування таких операцій на підставі п.7.6 ст.7 Закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді Позивачем здійснювались операції по продажу акцій наступних емітентів: ВАТ «Машинобудівний завод Прогрес», ВАТ «Укрпромметал», ВАТ «Південьукрвторметресурс», ВАТ «Промислово-будівельна компанія», ВАТ «Укрреконструкція», ЗАТ Київська фабрика №2, ВАТ «Завод експериментального машинобудування».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 № 3480-ІV (далі - Закон 3480-ІV), цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно з ст. 6 Закону 3480-ІV акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним.

У відповідності до пп. 1 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства»визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно зі ст.. 59 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 22 Закону України «Про господарські товариства», ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Таким чином, у разі припинення діяльності акціонерного товариства припиняється і право власника акцій на отримання прибутку, право на управління тощо, тобто з цього часу раніше випущені акції не можуть посвідчувати корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства і бути об'єктом цивільно-правових угод. Отже, у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством. Стаття 40 цього Закону визначає, що річна інформація про емітента повинна містити такі відомості найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок.

Таким чином колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що договори купівлі-продажу цінних паперів, укладений між позивачем та іншими суб'єктами господарювання щодо купівлі - продажу акцій, обіг яких зупинено, не може вважатися торгівлею цінними паперами відповідно до чинного законодавства. Операція з купівлі-продажу акцій емітента спрямована насамперед на мінімізацію податкових зобов'язань позивача.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.