Постанова № 27926841, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4869/11/1070 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092353 від 23.09.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001092353 від 23.09.2011р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2011 року №328/23-011/00951770.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001092353 від 23.09.2011р, за порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон №168/97-ВР), п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту по правових відносинах з ТОВ «Агронікс-М»у сумі 216 704,00 грн..

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними тому, твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача суд вважає необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до висновків матеріалів перевірки ТОВ «Агроникс-М», викладених в Акті перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.02.2011 р. № 175/23-400/37157253 Про результати документальної позапланої невиїзної перевірки ТОВ «Агроникс-М»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 р. ТОВ «Агроникс-М»не підтверджено наявність поставок товарів у т.ч. позивачу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) - це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, якщо ТТН оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку. Неправильно, невірно оформлена ТТН не може бути належною документальною основою і податкового обліку

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Так, в порушенням вимог вказаного Закону, а також вимог пунктів 11.5, 11.6, та 11.7 Правил та типової форми ТТН, у наданих до суду товарно-транспортних накладних відсутні підписи посадової особи ТОВ «Агронікс-М»(вантажовідправника) із зазначенням посади, прізвища імені та по-батькові, та підписи посадових осіб вантажоодержувачів із зазначенням посади, прізвища імені та по-батькові.

Крім того, перевіркою податкового органу встановлено, що у ТОВ «Агронікс-М»відсутні достатні трудові та економічні ресурси щодо поставки товару, встановлено відсутність основних засобів; складських, орендованих приміщень для зберігання продукції; кількість працюючих осіб на підприємстві у 3-му кварталі 2010р. складає 2 особи. Також підприємство не подавало декларацію з податку на прибуток та додаток К1/1 до рядку 07 до декларації за 1 півріччя, 3 квартали 2010р. та 2010 рік, відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у навантаженні-розвантаженні, транспортуванні і зберіганні товарів, що свідчить про відсутність фактичних поставок товарів.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки зернових культур не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами.

Між тим, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення рішення № 0001092353 від 23.09.2011р. винесено відповідно до норм податкового законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року -скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.