Ухвала суду № 27921641, 27.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року справа №2а/0570/10042/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І. А., Казначеєв Е.Г. , Яманко В.Г.,

при секретарі судового засідання: Братченко О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 (на підставі довіреності)

від відповідача: Мезенцев В.М. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/10042/2012 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0000481701,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0000481701, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 4196 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб, та зазначає, що його витрати підтверджуються первинними (розрахунковими) документами та наявність недоліків у фіскальних чеках не є підставою для виключення витрат при придбанні товарно-матеріальних цінностей зі складу валових витрат позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0000481701, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 4196 грн. 10 коп., відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позивач подав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме судом першої інстанції не було досліджено фіскальні чеки від контрагентів ТОВ «Сладкая жизнь», ТОВ «Баядера Логістік» та ПП «Бєль», тому скаржник вважає, що судом першої інстанції були неправильно зроблені висновки по справі. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_7 зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 14 листопада 2005 року, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

5 червня 2012 року у зв'язку із отриманням податкової інформації відповідачем здійснений запит до позивача № 4961/10/17-113 про надання пояснень та копій документів про фінансово-господарську діяльність позивача за період з 1 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року та включення результатів такої діяльності до податкового обліку з відповідним її відображенням у податкових деклараціях з податку на доходи фізичних осіб. Судом встановлено, що податковою інформацією є доповідна записка начальника управління податкового контролю на адресу начальника відповідача від 21 травня 2012 року № 300 щодо розгляду питання про проведення позапланової документальної перевірки у зв'язку із тим, що позивачем був поданий уточнюючий звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, який не передбачений законодавством, та змінений розмір виручки за серпень 2011 року з 13166 грн. 30 коп. на 17236 грн. 20 коп. та доданий звітний чек із сумою 17236 грн. 20 коп.; згідно наданої декларації про майновий стан і доходи та додатку № 7 сума чистого прибутку склала 13306 грн. 77 коп., самого валового доходу 158625 грн. 20 коп., при тому що витрачено на придбання товару 104318 грн. 44 коп., на оплату праці 30026 грн. 99 коп., інші витрати 10973 грн.; однак дані декларації не відповідають дійсності, у зв'язку із тим, що вартість ліцензій на право реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів складає 2500 грн. у квартал, а торгового патенту 429 грн. на місяць, що за рік складає 15148 грн. Отже, в доповідній записці здійснюється висновок щодо приховування позивачем реальних обсягів реалізації товару. 13 червня 2012 року позивачем листами № 13/06 та № 13/06-1 були надані пояснення та надані копії документів для перевірки.

Відповідачем з 25 червня по 3 липня 2012 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 10 липня 2012 року № 1346/17-1/НОМЕР_2 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 25 липня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України № 7417/10/17-2/НОМЕР_2 ( № 0000481701), яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 4196 грн., у тому числі за основним платежем 3356 грн. 88 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 839 грн. 22 коп.

З акту перевірки вбачається, що позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік на суму 3356 грн. 88 коп. Відповідач в акті перевірки зазначав, що під час перевірки встановлено завищення позивачем загальної суми витрат за 2011 рік на суму 22379 грн. 24 коп. у зв'язку із відсутністю документального підтвердження первинними документами (розрахунковими документами) витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 22379 грн. 24 коп. (додаток № 7 до акту). Позивачем в декларації про доходи за 2011 рік № 106907 від 6 лютого 2012 року задекларований дохід у розмірі 13306 грн. 77 коп., за даними перевірки розмір доходу складає 35686 грн. 01 коп.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

22 червня 2012 року керівником відповідача прийнятий наказ № 436 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

4 липня 2012 року прийнятий наказ № 474 про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач був допущений позивачем до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Правовою підставою визначення податку на доходи фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 164.2.6 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 164.2.6 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби згідно із цим Кодексом.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з пунктом 138.4 даної статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Позивачем на підтвердження витрат на придбання товару за готівку протягом 2011 року, податковому органу до перевірки були надані фіскальні чеки. Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265). Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. З акту перевірки вбачається, що відповідач посилається на те, що законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю оформлених за встановленою формою касових чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу Україниу разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до матеріалів справи, 19 липня 2012 року позивачем подані заперечення до акту перевірки, на які відповідач надав відповідь листом від 23 липня 2012 року № 7345/10/17-213, якою висновки акту перевірки були залишені без змін. З даної відповіді на заперечення вбачаться, що фіскальні чеки, надані позивачем до перевірки містять однакові порядкові номери, внаслідок чого не визнаються як розрахункові документи, а отже не є первинними документами, що підтверджують витрати позивача на придбання товару.

Судова колегія звертає увагу на те, що як в суді першої так і апеляційної інстанції позивач не зміг пояснити наявність на фіскальних чеках за різні дати одного порядкового номеру.

Відповідно до статті 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296) затверджене Положення про форму та зміст розрахункових документів, відповідно до пункту 3.1 якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Пункт 3.2 даного Положення визначає, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем суду першої інстанції були надані копії фіскальних чеків у зв'язку з відсутністю їх оригіналів. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача були надані суду засвідчені Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» та Приватним підприємством «Бєль» копії фіскальних чеків, однак як встановлено судом першої інстанції дані фіскальні чеки не відповідають тим копіям чеків, які є у позивача та які надавалися позивачем податковому органу до перевірки, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно не прийняв їх у якості письмових доказів.

Крім цього, згідно з довідкою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 24 липня 2012 року № 322-15-17/5-1-30936954 розрахунки між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ТОВ «Сладкая жизнь» здійснювалися у безготівковій формі.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що судом першої інстанції була досліджена книга обліку доходів і витрат позивача, копія якої долучена до матеріалів справи, та встановлено, що у графі 4 «реквізити документа, що підтверджує понесені витрати» зазначені номери накладних, а не фіскальних чеків. Накладні посвідчують отримання товару, а не здійснення розрахунку за товар. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача оригіналів фіскальних чеків щодо здійснення розрахунків за придбаний товар саме за рахунок готівки, які мають бути видані продавцем відразу по закінченню розрахункової операції в розумінні пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 265, та мають зберігатися тільки у покупця.

Крім того, судова колегія зазначає, що обов'язок декларування доходів, ведення їх обліку та підтвердження первинними документами покладається на платника податків, а не на контролюючий орган. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не надані первинні документи, які підтверджують витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, які задекларовані у декларації про доходи за 2011 рік в сумі 22379 грн. 24 коп.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 27 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/10042/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/10042/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обзсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 30 листопада 2012 року

Головуючий: І.А. Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Е.Г.Казначеєв