Рішення № 27921168, 03.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12 Справа № 5021/1584/12.

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку

«ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

про стягнення 37 504 грн. 64 коп.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Материнська М.О. (довіреність № 119 від 06.03.2012 р.)

Від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 37 504 грн. 64 коп. заборгованості, з яких: 10 063 грн. 42 коп. заборгованості з простроченого кредиту відповідно до договору банківського рахунку № sul15li, укладеного між сторонами 30.11.2007 року та додатку № 7 від 26.02.2008 р.; 9 244 грн. 71 коп. пені; 18 196 грн. 51 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користуванням кредитом, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

30.11.2007 р. між сторонами укладено договір банківського рахунку № sul15li, відповідно до умов, якого банк (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі - НБУ) та умов цього Договору. За наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування клієнта на підставі Анкети-Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта № НОМЕР_2, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього Договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн. 00 коп. з кінцевим терміном повернення 26.02.2009 року.

Згідно зі ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.4 Додатку до Договору, овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах Ліміту і терміну, установлених згідно п.п. 1.3 цього Додатка до чинного Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплати коштів за договором у передбачений строк не виконав, у зв'язку із чим станом на 12.10.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 37 504 грн. 64 коп., з яких 10 063 грн. 42 коп. - заборгованість за кредитом, 18 196 грн. 51 коп. - заборгованість зі сплати відсотків, 9 244 грн. 71 коп. пені, що повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема випискою з банківського рахунку відповідача № НОМЕР_2 (а.с. 24). Відповідач обґрунтованого заперечення на позов не подав, не надав і доказів сплати боргу.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За неналежне виконання зобов'язань відповідачу нарахована до сплати пеня у розмірі 9 244 грн. 71 коп. Оскільки, пеня в зазначеній сумі нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 5.8 вищезазначеного договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 32 -34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 49 ГПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 609 грн. 50 коп. витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 629, 639, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, б. 50; ЄДРПОУ 14360570) 10 063 грн. 42 коп. основного боргу, 9 244 грн. 71 коп. пені; 18 196 грн. 51 коп. простроченої заборгованості зі сплати відсотків, 1 609 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.12.2012 р.

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ