ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.12.12 Справа № 4/5014/2540/2012
Розглянувши матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006", м. Кремінна Луганської області
про стягнення 242506 грн. 34 коп.
Суддя : Старкова Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
в присутності представників сторін:
від позивача - Суркова А.Ю., довіреність № 204 від 30.04.2012;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006" на свою користь заборгованості за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 242506 грн. 34 коп., з яких: 149804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 77478 грн. 50 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки.
Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2012 надав заяву про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, за якою зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 241 965 грн. 28 коп., з яких: 149 804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 76937 грн. 44 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки. Вказана заява про уточнення позовних вимог судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.
Вказана заява про уточнення позовних вимог, здана у судовому засіданні 03.12.2012, оцінюється судом, як заява про зменшення розміру позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.
Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про уточнення позовних вимог, зданою у судовому засіданні 03.12.2012, позовними вимогами у справі слід вважати вимоги, які викладені у даній заяві про уточнення позовних вимог.
Представник позивача вимоги викладені у заяві про уточнення позовних вимог у судовому засіданні 03.12.2012 підтримав.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвала суду направлялася за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Отримання вказаної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача надав у судовому засіданні 03.12.2012 лист, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить залучити до матеріалів справи уточнення розміру позовних вимог, розрахунок до нього, додаткові пояснення довідку про заборгованість відповідача. Вказані документи з супровідним листом долучається до матеріалів справи.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Заява позивача щодо зменшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зданої у судовому засіданні 03.12.2012.
Новою ціною позову слід вважати: вимога про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 241 965 грн. 28 коп., з яких: 149 804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 76937 грн. 44 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 березня 2007 року між Акціонерним банком "Український комунальний банк" (надалі-Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортекс 2006" (надалі-Позичальник,відповідач) був укладений кредитний договір № 69/07-ю (надалі - Кредитний договір), згідно якого Банк надав Позичальнику кредит на умовах овердрафту з лімітом 100 000,00 грн. на строк по 11 березня 2008 року зі сплатою 2% річних, що підтверджено платіжними дорученнями № 01 від 12.03.2007 на суму 60000,00 грн. та № 02 від 12.03.2007 на суму 40000,00 грн.
У зв'язку з приведенням діяльності Акціонерного банку „Український комунальний банк" у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства" 20 квітня 2011 року було змінено найменування Акціонерного банку „Український комунальний банк" на Публічне акціонерне товариство „Український комунальний банк" .
Додатковими угодами від 14.05.2007, 19.03.2008, 28.07.2008,10.10.2008 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені і зміни щодо встановлення плати за користування кредитними ресурсами у розмірі 26% річних.
Додатковими угодами від 15.11.2007,11.09.2008, 05.01.2009, 11.09.2009, 10.09.2010 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни щодо ліміту кредитних коштів.
Також позивач зазначив, що між ним та відповідачем 07 березня 2007 року було укладено договір на встановлення та використання програмного забезпечення системи „Клієнт-Банк" та проведені розрахунки відповідачем з урахуванням встановленого ліміту .
Додатковими угодами від 11.03.2008,11.09.2008, 11.09.2009, 10.09.2010 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни щодо продовження строку дії договору до 10.09.2012.
Додатковими угодами від 14.05.2007,15.11.2007, 11.03.2008, 19.03.2008, 05.01.2009, 31.07.2009 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни щодо зміни та скасування пунктів договору.
Додатковою угодою від 15.11.2007 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни щодо збільшення суми застави до 407 780,73 грн.
Додатковою угодою від 10.09.2010 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни, якими встановлені строки сплати нарахованих відсотків за попередній період та поточні відсотки.
Додатковою угодою від 18.10.2010 до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 були внесені зміни, а саме: договір було викладено в новій редакції та встановлено графік погашення кредитних коштів.
Також, позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем були укладені договори застави № 740 від 19.03.2007 та № 3573 від 16.11.2007.
Згідно із договором застави № 740 від 19.03.2007 відповідач передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: товар в обігу (побутова техніка) згідно додатку №1 до договору, заставна вартість якого 204523,70 грн. Додатковими угодами від 16.11.2007 №3572 та від 20.03.2008 №1794 до договору застави були внесені зміни згідно зі змінами внесеними до кредитного договору №69/07- ювід 12.03.2007.
Відповідно до договору застави № 3573 від 16.11.2007 відповідач передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: товар в обігу (побутова техніка) згідно додатку №1 до договору, заставна вартість якого 203257,03 грн. Додатковою угодою від 20.03.2008 №1793 додаток №6 до договору застави були внесені зміни згідно зі змінами внесеними до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007.
Позивач у позові вказує на те, що незважаючи на необхідність виконання відповідачем умов укладеного Кредитного договору ( п. 4.1 Кредитного договору встановлено зобов'язання відповідача забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплачувати відсотки та комісію за використання кредитом), відповідач відмовився від дотримання прийнятих зобов'язань: строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав 10 вересня 2012 року, однак ні кредит ні відсотки за ним у повному обсязі не були сплачені.
Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав повністю та належним чином, але відповідач умови зазначеного договору не виконав.
Оскільки відповідач умови Кредитного договору не виконав у повному обсязі, тому позивач 09.10.2012 звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 01.10.2012 № 5886, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 241 965 грн. 28 коп., з яких 149 804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 76937 грн. 44 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 та додаткових угод до нього, положеннями ст. ст. 525, 530, 610-612, 614-615, 1054 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представника позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи при укладенні кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007 сторонами були дотримані форма, зміст договору, а також відображенні всі суттєві умови, що свідчить про укладення договору між позивачем та відповідачем та додаткових угод до нього (а.с.8, 20-34).
Також, з метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем були укладені договори застави № 740 від 19.03.2007 та № 3573 від 16.11.2007.
Згідно із договором застави № 740 від 19.03.2007 відповідач передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: товар в обігу (побутова техніка) згідно додатку №1 до договору, заставна вартість якого 204523,70 грн. Додатковими угодами від 16.11.2007 №3572 та від 20.03.2008 №1794 до договору застави були внесені зміни згідно зі змінами внесеними до кредитного договору №69/07- ювід 12.03.2007.
Відповідно до договору застави № 3573 від 16.11.2007 відповідач передав позивачу в заставу належне йому майно, а саме: товар в обігу (побутова техніка) згідно додатку №1 до договору, заставна вартість якого 203257,03 грн. Додатковою угодою від 20.03.2008 №1793 додаток №6 до договору застави були внесені зміни згідно зі змінами внесеними до кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Під час розгляду справи судом був встановлений факт надання кредиту відповідачу в розмірі 100000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку відповідача та платіжні доручення № 01 від 12.03.2007 на суму 60000,00 грн. та № 02 від 12.03.2007 на суму 40000,00 грн.(а.с.9-10,44-50), в зв'язку з чим позовні вимоги позивача за даним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач прострочив виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зобов'язання відповідача за Кредитним договором забезпечується пенею, яка згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Розмір пені, у відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України, встановлюється договором.
Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, Позичальник (відповідач) сплачує Кредитору (позивач) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 241 965 грн. 28 коп., з яких: 149 804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 76937 грн. 44 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), тому позовна вимога є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору Позичальник сплачує банку кредит, відсотки за його користування з щоденних надходжень на поточний рахунок.
Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору №69/07-ю від 12.03.2007, в термін передбачений вищезазначеним договором та додаткових угод, відповідач не виконав у строк зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків в порушення умов Кредитного договору.
Таким чином, відповідач в строк передбачений Кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором складає в сумі 241 965 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), з яких:
-заборгованість за кредитом в сумі 149 804 грн. 99 коп.;
-заборгованість за відсотками в сумі 76937 грн. 44 коп. за період з 01.11.2010 по 01.10.2012;
-пеня за прострочений кредит в сумі 9474 грн. 44 коп. за період з 01.04.2012 по 01.10.2012;
-пеня за прострочені відсотки в сумі 5748 грн. 41 коп. за період з 01.03.2012 по 30.09.2012.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, тому позов слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №69/07-ю від 12.03.2007 в сумі 241 965 грн. 28 коп., з яких: 149 804 грн. 99 коп. -заборгованість за кредитом, 76937 грн. 44 коп. -заборгованість за відсотками, 9474 грн. 44 коп. -пеня за прострочений кредит, 5748 грн. 41 коп. -пеня за прострочені відсотки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні 03.12.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 4839 грн. 31 коп. покладаються на відповідача.
Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у розмірі 10 грн. 82 коп., сплачений платіжним дорученням № 80962 від 26.08.2012, слід повернути позивачу із Державного бюджету України, у зв'язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс 2006", пл. Красна, 4, м. Кремінна Луганської області, код ЄДРПОУ 34688838 на користь Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк", вул.В.В.Шевченка,18а, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 24191588, заборгованість за кредитом в сумі 149 804 грн. 99 коп.; заборгованість за відсотками в сумі 76937 грн. 44 коп.; пеня за прострочений кредит в сумі 9474 грн. 44 коп.; пеня за прострочені відсотки в сумі 5748 грн. 41 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 4839 грн. 31 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Повне рішення складено та підписано -10.12.2012.
Суддя Г.М.Старкова
Судове рішення № 27920991, Господарський суд Луганської області було прийнято 03.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/5014/2540/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: