Рішення № 27920989, 03.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12 Справа № 24/5014/1009/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", смт. Біловодськ Луганської області

про стягнення 254682 грн. 09 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Сніжко Р.В. -предст. за дов. від 03.01.2012 № б/н;

від відповідача -не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за договором поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту від 17.06.2011 № 112034 в сумі 82200 грн. 00 коп., процентів за користування товарним кредитом в сумі 2684 грн. 34 коп., пені в сумі 6380 грн. 28 коп., штрафу в сумі 150245 грн. 28 коп., процентів за неправомірне користування коштами в сумі 13172 грн. 19 коп., всього 254682 грн. 09 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до договору поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту від 17.06.2011 № 112034 поставив відповідачу товар на загальну суму 97200 грн. 00 коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 15000 грн. 00 коп., залишок боргу складає 82200 грн. 00 коп. Крім того, за користування товарним кредитом відповідач повинен сплатити проценти в сумі 2684 грн. 34 коп. У зв'язку з простроченням оплати відповідно до п. 7.3. договору нарахована пеня в сумі 6380 грн. 28 коп., відповідно до п. 7.4. договору нараховано штраф в розмірі 1% в загальній сумі 150245 грн. 28 коп., відповідно до п. 7.5. договору нараховано відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних з простроченої суми в сумі 13172 грн. 19 коп.

Відповідач на порушення ухвал суду від 24.04.2011, 07.05.2012, 23.08.2012 та від 20.11.2012 відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, проте оспорив в судовому порядку до господарського суду м. Києва законність договору, на підставі якого заявлено позов.

За клопотанням представника відповідача ухвалами суду від 14.06.2012 та від 03.09.2012 провадження у справі № 24/5014/1009/2012 зупинялось до вирішення господарськими судами справи № 5011-61/7341-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про визнання договору поставки від 17.06.2011 № 112034 недійсним.

Після поновлення провадження у справі відповідач відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судове засідання 03.12.2012 не з'явився, хоча про дату, час і місце слухання справи повідомлений завчасно 22.11.2012, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заявою від 03.12.2012 № 03/12 відповідач розгляд справи просить перенести на більш пізніший термін, у зв'язку з відрядженням юриста ТОВ "Біловодський елеватор" до м. Донецьк.

Дана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з положень статей 28, 32-34 ГПК України, п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в матеріалах справи відсутні докази неможливості відповідача забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача.

Крім того, відповідач протягом строку вирішення спору зловживав процесуальними правами, не виконував вимог суду щодо надання відзиву і витребуваних судом документів. В поданій заяві про відкладення розгляду справи не зазначено, з якою метою воно заявлено.

З врахуванням викладеного та ст.ст. 33, 75 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відзиву, представника відповідача та за наявними документами.

Представник позивача заявою від 03.12.2012, поданою відповідно до ст. 22 ГПК України у судовому засіданні, збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті вартості товару в сумі 82200 грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування товарним кредитом в сумі 810 грн. 74 коп., пеню в сумі 14855 грн. 44 коп., штраф в сумі 356610 грн. 00 коп., проценти за неправомірне користування коштами в сумі 31264 грн. 44 коп. Як вбачається з даної заяви, позивачем збільшено суму пені, штрафу і процентів за неправомірне користування коштами відповідно на 8475 грн. 16 коп., 206364 грн. 72 коп. і 18092 грн. 25 коп., всього 232932 грн. 13 коп. і зменшено суму заборгованості по сплаті відсотків за користування товарним кредитом на суму 1873 грн. 60 коп.

Дана заява судом не приймається до розгляду, оскільки позивачем не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення).

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 якщо до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, позивач, подавши заяву в останній день процесуального строку, визначеного ст. 69 ГПК України, не направив копію заяви відповідачу, у зв'язку з чим останній позбавлений можливості надати відповідні пояснення згідно ст. 22 ГПК України.

Оцінивши надані докази і доводи позивача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і відповідачем 17.06.2011 укладено договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № 112034 та додаткова угода до цього договору, за умовами яких в терміни, визначені договором, постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) насіння соняшника (надалі - товар) згідно додатку, що є невід'ємною частиною справжньої угоди, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплатити за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості товару та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами -визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору.

Даний договір оспорено відповідачем до господарського суду м. Києва, оскільки договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту від 17.06.2011 № 112034 укладений та підписаний від його імені посадовою особою, з перевищенням повноважень.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2012 № 5011-61/7341-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2012, у задоволенні позову ТОВ "Біловодський елеватор" про визнання договору поставки від 17.06.2011 № 112034 недійсним відмовлено.

Згідно п. 2.1. договору вартість (ціна) товару та відсотків за користування товарним кредитом вказана в додатках до договору. Ціна договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 2.3. договору товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем повного виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником щомісячно до 5-го числа кожного наступного місяця (починаючи з місяця, в якому здійснена поставка товару) якщо інше не передбачено додатками до договору. Сторони щомісячно підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування в термін до 5 числа кожного наступного місяця.

Додатком від 20.06.2011 № ЗП-10028-00672 до договору від 17.06.2011 № 112034 сторонами погоджено поставку соняшника на загальну суму 97200 грн. 00 коп., термін поставки до 24.06.2011.

Графік та умови оплати товару визначено вказаним додатком, згідно якого покупець оплачує 48600 грн. до 30.08.2011, 48600 грн. до 30.09.2011, плата за товарний кредит складає 12%.

Відповідно до умов договору позивач за видатковою накладною від 23.06.2011 № ВН-10028-00627 поставив відповідачу товар -соняшник на загальну суму 97200 грн. 00 коп.

Товар отримано директором відповідача Брюховичем Ю.О. на підставі довіреності від 23.06.2011 № 164.

Відповідач за поставлений товар оплату здійснив частково на суму 15000 грн. 00 коп., заборгованість по оплаті вартості товару на час звернення до суду склала 82200 грн. 00 коп.

Позивачем за користування товарним кредитом за період з 01.06.2011 по 30.11.2011 нараховано відсотки в загальній сумі 4920 грн. 65 коп., що підтверджується актами нарахування відсотків за користування товарним кредитом, підписаними сторонами:

- від 30.06.2011 № ВН-10028-00634 на суму 223 грн. 69 коп.;

- від 31.07.2011 № ВН-10028-00767 на суму 990 грн. 64 коп.;

- від 31.08.2011 № ВН-10028-00894 на суму 990 грн. 64 коп.;

- від 30.09.2011 № ВН-10028-01158 на суму 958 грн. 68 коп.;

- від 31.10.2011 № ВН-10028-01294 на суму 946 грн. 26 коп.;

- від 30.11.2011 № ВН-10028-01379 на суму 810 грн. 74 коп.

Зазначені акти підписані сторонами в день їх складання.

Відповідачем частково сплачено відсотки за користування товарним кредитом в сумі 4109 грн. 91 коп., що підтверджується банківськими виписками:

- від 08.07.2011 на суму 223 грн. 69 коп.;

- від 05.08.2011 на суму 990 грн. 64 коп.;

- від 16.09.2011 на суму 990 грн. 64 коп.;

- від 13.10.2011 на суму 958 грн. 68 коп.;

- від 10.11.2011 на суму 946 грн. 26 коп.

Заборгованість по сплаті відсотків за користування товарним кредитом на час звернення до суду склала 810 грн. 74 коп. (заявлено 2684 грн. 34 коп.).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, п. 7.3. договору передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

Відповідно до п. 7.4. договору на вимогу позивача відповідач сплачує йому штраф в розмірі 1 (одного) відсотка від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день такого прострочення.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 (тридцять два) відсотка річних з простроченої суми.

Відповідно до умов договору за період з 30.09.2011 по 26.03.2012 нараховано пеню в сумі 6380 грн. 28 коп., штраф в сумі 150245 грн. 28 коп. та проценти за неправомірне користування коштами в сумі 13172 грн. 19 коп.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджений факт одержання товару 23.06.2011, за який відповідач за умовами п. 2.3. договору та додатку від 20.06.2011 № ЗП-10028-00672 повинен був провести остаточний розрахунок до 30.09.2011.

Відповідач порушив умови договору щодо оплати товару, а тому він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань з оплати товару.

З огляду на встановлений судом факт прострочки виконання грошових зобов'язань позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 82200 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення відсотків за користування товарним кредитом в сумі 2684 грн. 34 коп., то слід зазначити наступне.

Згідно розрахунку відсотків за користування товарним кредитом, здійсненим позивачем при подачі позову, розмір відсотків складає 2684 грн. 34 коп. Позивачем на вимогу суду у судове засідання надані акти нарахування відсотків за користування товарним кредитом. Згідно наданих актів відсотки нараховані за період з 01.06.2011 по 30.11.2012 в сумі 4920 грн. 65 коп.. Також позивачем надані банківські виписки про часткову оплату відповідачем відсотків в сумі 4109 грн. 91 коп. З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають відсотки за користування товарним кредитом в сумі 810 грн. 74 коп.

Вимоги про стягнення пені в сумі 6380 грн. 28 коп. та відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних в сумі 13172 грн. 19 коп., нарахованих за період з 30.09.2011 по 26.03.2012, підлягають задоволенню частково відповідно в сумі 6249 грн. 05 коп. та в сумі 12910 грн. 61 коп. за період з 01.10.2011 по 26.03.2012, оскільки додатком від 20.06.2011 № ЗП-10028-00672 до договору остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений до 30.09.2011, тому початок перебігу строку для нарахування пені та відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних починається згідно ст. 253 ЦК України з 01.10.2012.

Що стосується нарахування штрафу за умовами п. 7.4. договору, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Штраф, передбачений п. 7.4. договору за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме пені.

Статтею 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 231 ГК України врегульовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, пеня обліковується за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, а штраф визначається як певна сума.

В п. 7.3. договору сторони передбачили нарахування пені, а в п. 7.4. штраф, який нараховується в розмірі 1 (одного) відсотка від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день такого прострочення. Тобто за своєю правовою природою передбачена п. 7.4. договору неустойка фактично є пенею, а не штрафом в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 231 ГК України. Чинним законодавством України не передбачено можливість подвійного нарахування пені за одне і теж порушення грошового зобов'язання. Більш того, відповідальність за порушення грошового зобов'язання регулюється також Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Позивач нарахував пеню відповідно до умов договору і з урахуванням обмежень цього закону. У зв'язку з викладеним у задоволенні вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

Всього підлягає стягненню 101359 грн. 68 коп., у тому числі: основний борг в сумі 82200 грн. 00 коп., пеня в сумі 6249 грн. 05 коп., відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних в сумі 12910 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2027 грн. 19 коп. Решта судового збору покладається на позивача. Також позивачу підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір згідно ухвали суду.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених ухвалами суду від 24.04.2012, від 07.05.2012, від 23.08.2012, від 20.11.2012 на відповідача, ненадання відзиву і витребуваних судом доказів, суд стягує в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 500 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 5 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Хорунжого, 1, ідентифікаційний код 30419898 на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201 основний борг в сумі 82200 грн. 00 коп., пеню в сумі 6249 грн. 05 коп., відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних в сумі 12910 грн. 61 коп., судовий збір в сумі 2027 грн. 19 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Хорунжого, 1, ідентифікаційний код 30419898 в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 500 грн. 00 коп., видати наказ Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Повне рішення складено і підписано - 10.12.2012.

Суддя О.В.Рябцева