Рішення № 27920832, 10.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.12р. Справа № 17/5005/9844/2012За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Обласного житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 554,63 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Федоренко О.П., довір. № 12/28-06 від 03.01.12р.;

від відповідача: Кошман О.А., довір. № 5 від 05.01.12р.

Суть спору:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Обласного житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) суму 9 468,25 грн. основного боргу, 22,29 грн. інфляційних, 64,09 грн. 3% річних, а всього 9 554,63 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 3192 від 29.07.02р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення порушенням позивачем вимог ст. 257 ЦК України, а саме пропущення 3-х річного строку позовної давності.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 29.11.12р. по 04.12.12р. та з 04.12.12р. по 06.12.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.07.2002 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 3192 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язався надавати відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а останній, в свою чергу, сплачувати отримані послуги в повному обсязі в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем належним чином надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, вартість яких за період з грудня 2002 року по травень 2012 року становить загальну суму 9 468,25 грн.

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань так і не проведено сплату спірної вартості наданих послуг, так як обставини наведені позивачем у позовній заяві підтверджені належно, а доказів добровільної оплати спірної заборгованості господарському суду не надані.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Водночас, відповідачем у судовому засіданні 06.12.12р. заявлено про застосування строків загальної позовної давності до позовних вимог.

З урахуванням особливостей визначених статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно приписів ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно п. 4 цієї ж статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частині позовних вимог, які підпадають під таке застосування).

Отже, господарський суд назване вище клопотання відповідача з врахуванням приписів чинного законодавства задовольняє, так як позивач здійснює нарахування основної заборгованості з грудня 2002 року до травня 2012 року, а позов заявлений 15.11.12р.

Таким чином, правомірне нарахування позивачем до стягнення з відповідача боргу є за період з серпня 2010 року по травень 2012 року на суму 1 782,66 грн., тоді як в решті вимог щодо стягнення основної заборгованості господарський суд відмовляє за безпідставності.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Окрім того, в силу положень ст.ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Позивач нарахував відповідачу за період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року суму 22,09 грн. інфляційних, а також за період з 11.09.10р. по 10.10.12р. суму 64,09 грн. 3% річних, розмір яких відображається в обґрунтованому розрахунку позивача та задовольняється судом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Разом з тим, документи долучені до матеріалів справи відображають, що Обласним житлово-експлуатаційним підприємством "Центральний" Дніпропетровської міської ради було змінено найменування та його правонаступником є Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Центральний" Дніпропетровської міської ради.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Центральний" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Качалова, 2-А; ЄДРПОУ 00193192) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А; ЄДРПОУ 03341305) суму 1 782,66 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн. 66 коп.) основного боргу, 22,29 грн. (двадцять дві грн. 29 коп.) інфляційних, 64,09 грн. (шістдесят чотири грн. 09 коп.) 3% річних, 314,84 грн. (триста чотирнадцять грн. 84 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров