Постанова № 27920225, 06.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/7512/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представників позивача - Неговєлова А.В., Горлової М.О.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Метал-Союз плюс»), звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі-відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00013081503/34696 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 477985,00грн., в т.ч.: за основним платежем: 382388,00грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 95597,00грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на безпідставне встановлення факту заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 382388грн. Стверджує, що їхнім підприємством було надано перевіряючим всі необхідні первинні документи, що дають право на формування податкового кредиту в межах сплачених сум за договором, укладеного з ТОВ «Борисфен-Мет». Позивач вказує на те, що ним обґрунтовано відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» було використано право на податковий кредит з податку на додану вартість, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, яке не відповідає вимогам діючого законодавства України та підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, з посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість», зазначив, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Борисфен-Мет». Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Також відмічає, що на письмовий запит ДПІ в м. Суми від 18.01.2012 року за №3916/10/15-345 підприємством надано лише копії податкових накладних, договорів поставки, зведених накладних, платіжних доручень без надання товарно-транспортних накладних та інших документів, які б підтверджували реальність виконання господарських договорів та які вимагалися в запиті ДПІ в м. Суми, що безумовно свідчить про їх відсутність та про безпідставність віднесення даних сум до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Борисфен-Мет». Також відмічає, що надання ксерокопій податкових накладних ТОВ «Метал-Союз плюс», не може бути взяті до уваги так як дані документи є ксерокопіями та незавірені належним чином, що фактично унеможливлює їх дослідження як підстави для нарахування податкового кредиту ТОВ «Метал-Союз плюс», тому вважає, що ТОВ «Метал-Союз плюс» не має право на включення суми 382388,09 грн. до податкового кредиту декларації за травень 2010 року по контрагенту ТОВ «Борисфен-Мет».

Вважає висновки зазначеної перевірки та винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірними та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т.1 а.с.27-30).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, поясненнях (т.1, а.с.32,33-34,235-238) підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях (т.1, а.с.27-30), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Метал-Союз плюс» зареєстроване юридичною особою (код 31931103), взято на податковий облік 02.04.2002р., зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 07.02.2003р. за №25771595, що вбачається з акта перевірки від 20.04.2012року №404/15-319/31931103 (т.1, а.с.7).

У період з 17.04.2012р. по 20.04.2012 року, спеціалістами ДПІ у м. Сумах була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Метал-Союз плюс» питань достовірності визначення податкового кредиту за травень 2010р., в ході якої були виявлені порушення позивачем п.1.7 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (тут і далі по тексту постанови - Закон України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню до сплати в бюджет на 382388,00грн. за травень 2010р.

За наслідками вищевказаної перевірки, результати якої були зафіксовані в акті від 20.04.2012року №404/15-319/31931103 (т.1, а.с.7-9), 19 липня 2012 року ДПІ у м. Сумах було винесено податкове повідомлення-рішення :

- №00013081503/34696, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 477985,00грн., в т.ч.: за основним платежем: 382388,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 95597,00грн (т.1,а.с.10).

З акта перевірки вбачається (т.1, а.с.7-9), що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало виявлення за результатами перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, факту не подання ТОВ «Борисфен-Мет» декларації з податку на додану вартість за травень 2010р., відсутність у даного контрагента складських, виробничих приміщень, трудових ресурсів, що на думку посадових осіб свідчить про неможливість виконання договору та лише про його документальне оформлення без створення жодних реальних наслідків. А у зв'язку з тим, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, ДПІ у м. Сумах стверджує, що дані обставини унеможливлюють надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Борисфен-Мет». Також відповідач в акті перевірки посилається на не подання позивачем товарно-транспортних накладних та надання на перевірку незавірених копій податкових накладних.

Однак, суд не може погодитись з такими висновкам відповідача, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних, та не виконання контрагентом обов'язків щодо декларування зобов'язань, а також відсутність у ТОВ «Борисфен-Мет» виробничих приміщень, трудових ресурсів, не може свідчити про недійсність договору та відсутність господарських операцій, та про відсутність у покупця права на віднесення даних сум у складі податкового кредиту за наявності документального підтвердження господарських операцій. Податковий орган, на переконання суду, повинен був брати до уваги всі документи надані платником та оцінювати реальність здійснення операції, досліджуючи надані документи в їх сукупності, однак, як вбачається з акта перевірки, податковим органом перевірялась наявність саме власних основних фондів та транспортних засобів ТОВ «Борисфен-Мет», та не здійснювалась перевірка щодо наявності у даного підприємства орендованих основних фондів, чи транспортних засобів, тощо.

В ході розгляду справи, відповідачем додатково на обґрунтування своєї позиції надано постанову про порушення кримінальної справи за фактом підроблення та використання невстановленими особами завідомо підробних документів від імені ТОВ «Борисфен-Мет» та відносно службових осіб ТОВ «Метал-Союз плюс» (т.1, а.с.21).

Однак, вказана постанова не може бути прийнята судом як належний доказ у даній справі, оскільки постанова була порушена лише 08.06.2012р., та в тому числі на підставі акта перевірки від 20.04.2012року №404/15-319/31931103 (т.1, а.с.7-9), за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказана постанова не була підставою для прийняття оскаржуваного рішення, тим паче, що постановою суду у справі №1870/2115/12 від 20.06.2012р. було визнано протиправними дії ДПІ у м. Сумах по проведенню вказаної перевірки. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012р. дана постанова суду була залишена без змін (т.3, а.с.117-118).

При цьому, на підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Борисфен-Мет», позивачем надано договори поставки №01/11/109-М від 01.11.2009р., №01/11/09-Б від 01.11.2009р., зберігання №01/11/09-МХ від 01.11.2009р., договори оренди земельної ділянки, договір надання послуг по складуванню вантажів на підкрановому майданчику перед відправкою по залізниці від 05.02.2010р., договори оренди майнових комплексів, податкові накладні, платіжні доручення, зведена видаткова накладні, видаткові накладі, акти звірки, акти про походження брухту чорних металів, квитанції про приймання вантажу, приймально-здавальні акти, рахунки-фактури, ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, оборотно-сальдові відомості, реєстри отриманих податкових накладних, виписки банку (т.1, а.с.39-166, 176-203,208,239-250, т.2, а.с.1-262, т.3, а.с.68-94,107-112,121-128).

Так, в судовому засіданні встановлено, що основним видом діяльності позивача є заготівля, переробка металобрухту чорних металів. 24.02.2005р. з терміном по 20.04.2010р. та 02.03.2010р. - з терміном - з 01.05.2010р. ТОВ «Метал-Союз плюс» були отримані ліцензії на право заготівлі, переробки металобрухту чорних металів (т.1, а.с.139,140). Маючи ряд заготівельних майданчиків (приймальні пункти), які знаходяться на орендованих земельних ділянках (т.1, а.с.182-186,189-199), позивачем були отримані ліцензії на кожний такий майданчик (т.1, а.с.239-249).

З метою провадження господарської діяльності 01.11.2009року між позивачем та ТОВ «Борисфен-Мет» був укладений договір №01/11/09-М (т.1, а.с.179-181), та 03.12.2009р. додаткова угода до нього (т.1, а.с.181), згідно умов якого позивачем був придбаний металобрухт чорних металів. Крім того, 01.11.2009р. був укладений ще один договір між СП Барською філією ТОВ «Метал-Союз плюс» та ТОВ «Борисфен- Мет» за №01/11/09-Б (т.3, а.с.69-70). (При цьому, в судовому засіданні встановлено, що позивачем як головним підприємством на підставі поданих філією даних формувалась зведена загальна декларація, а тому ним податковий кредит сформований і по операції, проведеної його філією з ТОВ «Борисфен-Мет», що не заперечувалось в акті перевірки відповідачем та його представником в судовому засіданні).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані виписані ТОВ «Борисфен- Мет» податкові накладні від 31.05.2010р. №38 на загальну суму 2109000,00грн. (в т.ч. ПДВ 351500,00грн.) (т.1, а.с.39) та від 28.05.2010р. №36 на загальну суму 185328грн. 54коп. (в т.ч.. ПДВ 30888грн.09коп.) (т.3, а.с.68), платіжні доручення (т.1, а.с.40-50), виписки банку (т.3, а.с.124-128), накладні від 31.05.2010р., 28.05.2010р. (т.1, а.с.51, т.3, а.с.64), акт звірки за травень 2010р. (т.1, а.с.52), акти приймання металів чорних (вторинних), складені між позивачем та ТОВ «Борисфен-Мет» (т.1, а.с.57,58,61,64,67, 70,73,76,80, 81,84,87,90,93, 97,98,101,104,107, 110,114,115, 118,121,125, 126,129,132,135,137,138, т.2, а.с.19,32,35,39,40,43,61,80,81,101,104, 107, 110,124, 141,144,163,164,182,200,221,222,227,240, т.3, а.с.1,18,19,32,35,38, 41,66,68), акти передачі-приймання на зберігання та акти про походження брухту чорних і кольорових металів, складені ТОВ «Борисфен-Мет», (т.1, а.с.53,200-203, т.2, а.с.2-16,18, 22-31,46-60,65-79, 84-98,112-121,127-140,148-162, 167-181, 185-199, 206-220, 230-239, 248-262, т.3, а.с.5-17,22-31,65, 71-94).

Одночасно умовами договорів (п.3.2) встановлено, що у разі відвантаження товару автотранспортом, доставка здійснюється постачальником і включається до вартості брухту. В той же час згідно п.3.1 договорів, у разі відвантаження товару залізничним транспортом, залізничний тариф сплачується покупцем (т.1, а.с.179, т.3 а.с.69). Тобто вказана умова договорів передбачає, що у разі транспортування брухту залізничним транспортом, особою відповідальною за таке транспортування є сам позивач, який повинен оформити всі перевізні документи.

В судовому засіданні встановлено, що перевезення товару від ТОВ «Борисфен- Мет» здійснювалось залізницею, на підтвердження чого позивачем надано договір, укладений між позивачем та Південної залізницею про надання послуг по складуванню вантажів на підкрановому майданчику перед відправкою по залізниці (т.1, а.с.187-188), квитанції про приймання вантажу, видані станцією відправлення залізниці, які посвідчували прийняття вантажу (т.1, а.с.54,59,62,65,68,71, 74, 77,82, 85,88,91,94, 99, 102,105, 108, 111,116, 119,122, 127,130, 133, 208,250, т.2, а.20,33,36,41,44,62,82,102,105, 108,122, 125, 142, 145,165, 183,203, 225,228,246,т.3, а.с.2, 20,33, 36,39), рахунки-фактури за транспортні послуги залізниці (т.1, а.с.141-147), зведений реєстр по вагонам (т.1, а.с.50), акт здачі-приймання робіт за травень 2010р. між залізницею та ТОВ «Метал-Союз плюс» (т.1, а.с.147), квитанції на оплату наданих залізницею послуг (т.1, а.с.148), податкові накладі, виписані залізницею за транспортні послуги (т.1, а.с.149-150). А тому доводи відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Борисфен-Мет», зокрема через відсутність товарно-транспортних накладних судом не приймається до уваги.

В подальшому товар, придбаний від ТОВ «Борисфен- Мет» був оприбуткований позивачем та реалізований ряду металургійним підприємствам таким як ТОВ «ПФК «Прометей» (ВАТ «Азовсталь»), (ВАТ «Єнакіївський металургійний завод») ВАТ «Електросталь», ТОВ «Укр мет», ТОВ «Техномет», що підтверджується копіями податкових накладних, актів приймання-передачі металобрухту, реалізованого позивачем ТОВ «ПФК «Прометей» (ВАТ «Азовсталь»), ТОВ «Укр мет», ТОВ «Техномет», зведених накладних, актів звірки, договорів укладених з ТОВ «Тонмет», ТОВ «ПФК «Прометей», ТОВ «Укр мет» (т.1, а.с.151-166, т. 2, а.с.111, т.3, а.с.44-46, 47-48,49-63,95), оборотно-сальдовими відомостями (т.3, а.с.107-109,121-123), реєстрів отриманих та виданих податкових накладних (т.3, а.с.110-112) .

Що стосується позиції відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Борисфен - Мет», зокрема через відсутність інших документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договорів поставки укладених позивачем з ТОВ «Борисфен - Мет», (п.4.4) перехід права власності від постачальника до покупця здійснюється на підставі копії приймально-здавального акта Ф-69 або Ф-19, по чистій вазі без засмічення, виписаного контролером ОТК ВАТ комбінату «Запоріжсталь», комісією ТОВ «ПФК «Прометей» (ВАТ «Азовсталь»), (ВАТ «Єнакіївський металургійний завод») ВАТ «Дніпровский металургійний комбінат», ВАТ «Електросталь», ЗАТ «Донецький електрометалургійний завод», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «ММК ім. Леніна», ТОВ «Тонмет» (м. Котовськ).

Вказана умова договору обумовлена тим, що металобрухт який придбавається, після відповідної переробки (порізки, подрібнення, сортування) буде реалізовуватись на металургійні підприємства тільки по чистій вазі та з урахуванням ступеню засміченості як то передбачено ДСТУ 4121-2002. Оскільки, на власних потужностях встановити ступінь засміченості та чисту вагу придбаваємого металобрухту не можливо, в договорах на придбання зауважувалось про перевірку ваги та ступеню засмічення металургійним підприємством. За таких обставин, дана умова договору сама по собі зумовлює необхідність транспортування металобрухту до місця знаходження металургійного підприємства.

У зв'язку з цим, металобрухт (відповідна партія), отриманий від ТОВ «Борисфен - Мет», відповідно до договору зберігання від 01.11.2009р. №01/11/09 (т.1, а.с.176-178) та актів приймання на зберігання разом з актами походження металобрухту, до яких відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002 додавались акти про походження брухту чорних металів (т.1, а.с.53,200-203, т.2, а.с.2-16,18, 22-31,46-60,65-79, 84-98,112-121,127-140,148-162, 167-181, 185-199, 206-220, 230-239, 248-262, т.3, а.с.5-17,22-31,65, 71-94), приймався позивачем на зберігання.

На підтвердження приймання вантажу для транспортування, станція відправлення видавала позивачу квитанцію про приймання вантажу (т.1, а.с.54,59,62,65,68,71, 74, 77,82, 85,88,91,94, 99, 102,105, 108, 111,116, 119,122, 127,130,133, 208,250, т.2, а.20,33,36,41, 44,62,82,102,105, 108,122,125,142,145, 165,183,203, 225,228,246, т.3, а.с.2,20, 33,36,39).

Вказаний металобрухт залізничним транспортом доставлявся, зокрема до ТОВ «ПФК «Прометей» (ВАТ «Азовсталь»), (ВАТ «Єнакіївський металургійний завод») ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ВАТ «Електросталь». Після доставки металобрухту на металургійне підприємство, по кожному відвантаженому вагону, встановлювався ступінь засміченості, визначалась чиста вага та відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002, складались приймально-здавальні акти Ф-69 по фактичній кількості та якості металобрухту (т.1, а.с.55,56,60,63,66,69, 72,75,78,79, 83, 86, 89, 92, 95,96, 100,103,106, 109, 112,113,117, 120,123,124, 128,131,134,136,т.2, а.с.1,21,34,37,38,42,45,63,64, 83,103, 106, 109, 123,126, 143,146,147,166,184, 204,205,226,229,247, т.3, а.с.3,4,21,34,37,40).

Згідно з умовами договорів поставки з ТОВ «Борисфен - Мет», копія даного приймально-здавального акту ф. 69, являлась підставою для переходу права власності до позивача, і лише після цього складались приймально-здавальні акти, у відповідності до вимог Ліцензійних умов (т.1, а.с.57,58,61,64,67, 70,73,76,80, 81,84,87,90,93, 97,98,101,104,107, 110,114,115, 118,121,125, 126,129,132,135,137,138, т.2, а.с.19,32,35,39,40,43,61,80,81,101,104, 107, 110,124, 141,144,163,164,182,200,221,222,227,240, т.3, а.с.1,18,19,32,35,38, 41,66,68)

Вказані обставини в своїх сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Борисфен-Мет».

Згідно ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ТОВ «Метал-Союз плюс» та його філією з ТОВ «Борисфен-Мет» про поставку товару, враховуючи встановлені вище обставини у справі є дійсними.

В акті перевірки ДПІ у м. Сумах, вказує на порушення позивачем п.1.7 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині безпідставного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари від ТОВ «Борисфен-Мет».

В той же час відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі - чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 цього ж Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В судовому засіданні було підтверджено виконання позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який сплатив податок на додану вартість в ціні товару (послуг), придбаного у безпосереднього постачальника товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Щодо посилань в акті перевірки про надання позивачем копій податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. В судовому засіданні представник не навів підстав, не врахування наданих на перевірку ксерокопій податкових накладних, при цьому сумнівів у правильності їх оформленні, як вбачається з акта перевірки, та про що відмічає представник ДПІ у м. Сумах, у відповідача не було, а тому, податкові накладні були оформлені належним чином, видані повноважною особою, у зв'язку з чим вважає, що позивачем правомірно було на підставі них включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за травень 2010р.

При цьому доводи відповідача про відсутність реальності операцій з підстав недекларування податкових зобов'язань ТОВ «Борисфен-Мет», судом не приймаються до уваги, оскільки за приписами Закону України «Про податок на додану вартість», зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такої операції та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Європейський Суд з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями (т.1, а.с.10,22), то враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від №00013081503/34696 від 19.07.2012 року є безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00013081503/34696 від 19.07.2012 року суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст.. 94 КАС України вбачається стягнути на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146грн. (т.1, а.с.2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.07.2012року №00013081503/34696.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" (код ЄДРПОУ 31931103) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 12.11.2012 року.