Постанова № 27920146, 29.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8410/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - Дмитренка В.В.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/8410/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0003971502/22178.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Сервіс-маркет" з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року від 30.05.2012 № 1128/152/31814196 було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0003971502/22178, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у загальному розмірі 1 169 645, 15 грн., в т.ч. за основним платежем - 806 651, 11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 362 994, 04 грн., застосованих за порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно з рішенням Сумської міської ради від 05.02.2005 року № 1263-МР «Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту відведення земельних ділянок та перепогодження технічної документації у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок, внесення змін до рішень Сумської міської ради» ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво соціальної житлової інфраструктури.

Згідно з рішенням Сумської міської ради від 20 липня 2005 року № 1329-МР «Про надання в оренду, вилучення, продовження терміну оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» на підставі вищезазначеного проекту землеустрою ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» виділено землі житлової та громадської забудови під будівництво житлової соціальної інфраструктури між вул. Харківською, просп. ім. М. Лушпи, вул. Д. Коротченка площею 15,5960 га строком на 10 років на умовах оренди.

На підставі вищезазначеного рішення Сумської міської ради між ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» та Сумською міською радою укладено відповідний договір оренди земельної ділянки, умовами якого передбачено що земельна ділянка надається для будівництва житлової соціальної інфраструктури.

В подальшому вищезазначений договір оренди земельної ділянки, затверджений рішенням Сумської міської ради від 3 серпня 2005 року № 1347-МР.

ДПС України надано роз'яснення, що наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбуду України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.04.2006 за N 388/12262) (далі - Порядок), під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель. Згідно з п. 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (додаток 1 до таблиці 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою. Зокрема, при оцінюванні 1 м2 земельної ділянки населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (землі житлової забудови - 1,0, землі промисловості - 1,2, землі комерційного використання - 2,5 тощо). Для земель, зайнятих поточним будівництвом, та земель, відведених під майбутнє будівництво, такий коефіцієнт становить 0,5. Під час внесення податкового рішення повідомлення ДПІ у м. Сумах не було враховано вищезазначені обставини.

Згідно з пп. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пп. 288.1 ст. 288 ПКУ).

З рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету від 30 жовтня 2012 року № 71 у справі № 03-06/38-2012 вбачається, що у поданих ТОВ «Сервіс-Маркет» розрахунках плати за землю використовувався витяг із нормативної грошової оцінки земельних ділянки між вул. Харківською, просп. ім. М. Лушпи, вул. Д. Коротченка площею 15,5960 га із завищеним коефіцієнтом нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме замість коефіцієнту функціонального використання Кф-0,5, який підлягає застосуванню на період будівництва, застосовувався коефіцієнт Кф-1. Внаслідок цього податковим органом було завищено суму податкового боргу при прийнятті податкового повідомлення - рішення.

У зв'язку з виявленими помилками у поданих документах ТОВ «Сервіс-Маркет» було подано до ДПІ у м. Сумах відповідні уточнюючі податкові декларації за 2011 та 2012 роки та подано до ДПС України та ДПС в Сумській області письмові звернення щодо зміни суми податкового боргу та скасування раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення. Податковою службою були прийняті подані ТОВ «Сервіс-Маркет» уточнюючі податкові декларації, але при цьому не було скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене при неправильному застосуванні законодавства з питань оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з підстав, викладених у запереченнях (а.с. 74-76).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.05.2012 ДПІ в м. Сумах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Сервіс-маркет" з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, за результатами якої складно акт перевірки від 30.05.2012 № 1128/152/31814196 (а.с. 7-8).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Сумах було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0003971502/22178, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у загальному розмірі 1 169 645, 15 грн., в т.ч. за основним платежем - 806 651, 11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 362 994, 04 грн. (а.с. 9).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПС у Сумській області (а.с. 10) та ДПС України (а.с. 15). Рішенням ДПС у Сумській області за результатами розгляду первинна скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 11-14). Рішенням ДПС України повторна скарга була залишена без розгляду та повернута ТОВ "Сервіс-Маркет" (а.с. 16-17).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005, укладеного з Сумською міською радою, орендує земельну ділянку, яка розташована в м. Суми між вулицею Харківська, проспектом Лушпи та вулицею Д.Коротченка, площею 15, 5960 га (а.с. 47-48). Згідно розділу 3 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою на рік становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Термін дії договору до 25.07.2015 року (п.2.2. Договору).

В ході проведення перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011-2012 роки в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної га комунальної власності за червень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року на 806 651, 11 грн. (а.с. 8).

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно статті 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Щодо твердження позивача стосовно неправомірного неврахування при прийнятті податкового повідомлення-рішення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224 завдання щодо здійснення державного регулювання у сфері оцінки земель, видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та підготовка пропозицій щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель покладено на Державний комітет України із земельних ресурсів, який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Як вбачається з пояснень представників сторін, разом із податковою декларацією з плати за землю за 2011 рік позивачем до податкового органу надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему у м. Суми від 15.01.2010 № 249/01-17 із коефіціентом функціонального використання земель - 1,0 (а.с. 68).

За таких обставин, відповідач при проведенні обчислення податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності позивача використовував офіційні дані уповноважених органів Держземагенства (Витяг з технічної документації про нормативні грошові оцінки земельних ділянок), поданий самим позивачем.

Суд зазначає, що у податкового органу відсутні повноваження щодо самостійного перерахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Крім того, як встановлено судом, ані до податкових декларацій з плати за землю за 2011, 2012 роки, ані у процесі проведення перевірки позивачем не було надано довідки Управління Держкомзему у місті Суми із зміненою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення 11.08.2011 р. №00075011502/64320, прийняте ДПІ в м. Сумах на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 № 0003971502/22178 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 4 грудня 2012 року.