Постанова № 27919637, 28.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3104/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача -Жеглатого Ю.В.,

відповідача -Плахотнього Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юг і К Контакт" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0001452300 від 20.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що всі господарські операції ПП "Юг і К Контакт" з ПП "Нафтобудком", зазначені в акті перевірки, оформлено належним чином відповідними первинними документами та відображено в його бухгалтерському та податковому обліках у відповідності до норм чинного законодавства України. Також позивач посилався на те, що Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією не прийнято до уваги, що на час здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ПП "Нафтобудком", останній був включений та знаходиться до теперішнього часу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником ПДВ. Тому, на думку позивача, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником, ні за можливі недостовірність відомостей про нього.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства України, так як в ході проведення податковим органом перевірки ПП "Юг і К Контакт" встановлено, що правочини між позивачем та ПП "Нафтобудком", здійснено без мети настання правових наслідків, що, на думку відповідача, дає підстави вважати, що позивачем порушено вимоги ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.ст.216, 228 Цивільного кодексу України. Також зазначав про те, що позивачем порушено вимоги пп.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 137209 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство "Юг і К Контакт" зареєстровано виконавчим комітетом Світловодської міської ради 27.09.2005р. як юридичну особу, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ (т.1 а.с.29) та перебуває на обліку в Світловодській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Судом встановлено, що Світловодською об'єднаної державною податковою інспекцією на підставі наказу №652 від 30.11.2011р. «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Юг і К Контакт"»(т.1 а.с.208), проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №344/2300/33719498 від 06.12.2011р. (т.1 а.с.9-18)

Відповідно до даного акту про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Юг і К Контакт" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Нафтобудком" за період з 01.09.2010р. по 31.05.2011р., перевіркою встановлено, порушення позивачем, зокрема, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, (далі за текстом -Закон №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 137209 грн., в тому числі, за вересень 2010р. на суму ПДВ 28167,89 грн., жовтень 2010р. -50383,59 грн., листопад 2010р. -22289,32 грн., грудень 2010р. -14166,67 грн., січень 2011р. -397,98 грн., лютий 2011р. -2753,05 грн., березень 2011р. -19050,50 грн..

На підставі даного акту перевірки Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452300 від 20 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 165962 грн., у т.ч. 137209 грн. за основним платежем та 28753 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.19).

Позивач, не погодившись з даним податковим повідомленням - рішенням, подав до податкового органу скаргу на дане рішення. За результатами процедури адміністративного оскарження, ДПС України рішенням №6718/6/102115 від 17.04.2012р. податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0001452300 від 20.12.2011 року залишено без змін, а скаргу без задоволення. (т.1 а.с.20-22)

Судом встановлено, що ПП "Юг і К Контакт" укладено з ПП "Нафтобудком" договір на виконання робіт №27 від 20.08.2010р., а саме на ремонт шиферної покрівлі житлового будинку №5/1 по провул.Зірковому в м. Кременчуці. (т.1 а.с.47-48)

Факти отримання позивачем від ПП "Нафтобудком" вищезазначених робіт згідно даного договору підтверджуються актом приймання виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.43-44), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.42), податковою накладною (т.1 а.с.89).

Управління УЖКГ м. Кременчук Полтавської області замовило виконання будівельних робіт позивачу, та в подальшому оплатило ПП "Юг і К Контакт" виконані роботи, що підтверджується податковими накладними (т.1 а.с.127-140), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.141, 145, 149, 154, 158, 162, 167, 172, 179, 186, 193), актами виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.142-143, 146-147, 150-151, 155-156, 159-160, 163-164, 168-169, 173-175, 180-182, 187-189, 194-196), підсумковими відомостями ресурсів (т.1 а.с.144, 148, 152-153, 157, 161, 165,-166, 170-171, 176-178), відомістю витрачених ресурсів витрат підрядника (т.1 а.с.183-185, 190-192, 197-198), платіжними дорученнями (т.1 а.с.199-205)

Для виконання зазначених робіт, позивачем на підставі договору купівлі-продажу у ПП "Нафтобудком", були придбані будівельні матеріали, на підтвердження чого виписані видаткові накладні (т.1 а.с.40-41, 49-62, 79-86), податкові накладні (т.1 а.с.87-88, 90-103, 108-115).

Позивач, в свою чергу, на виконання вищезазначених договорів з ПП "Нафтобудком", перераховано на поточний рахунок останнього суму вартості виконаних робіт, будівельних матеріалів, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (т.1 а.с.116-126).

Крім того, позивачем укладено з ПП "Нафтобудком" договори по виконанню послуг №10-30С від 06.11.2010р., по створенню і передачі проектної документації «Розробка розділу ОДР (організація дорожнього руху) по об'єкту, який знаходиться за адресою м.Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 16; та №10-28С від 06.11.2010р. по розробці ескізного та робочого проекту по об'єкту, що знаходиться за адресою м.Кременчук, вул.60 років Жовтня, 81. (т.1 а.с.73-74, 75)

На підтвердження виконання даних договорів, позивачем надано протокол погодження договірної ціни на продукцію (т.1 а.с.74, 76), акт здачі-приймання технічної документації (т.1 а.с.73-зв., 77), податкові накладні (т.1 а.с.106-107).

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентом ПП "Нафтобудком" є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення даної господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, який відповідає пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, (далі за текстом -Закон №168/97-ВР, який втратив чинність 01.01.2011р.), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм законодавства та правовідносин позивача з ПП "Нафтобудком" вбачається, що позивачем дотримано всіх вимог закону пов'язаних з формуванням податкового кредиту, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.

Крім того, суд враховує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуги), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Суд також зазначає, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Так, у відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Факт використання товару позивачем у власній господарській діяльності, та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару та робіт, використання його в господарській діяльності, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Згідно довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача, є будівництво будівель, будівництво інших споруд, електромонтажні, газопровідні роботи і т.і. (т.1 а.с.29), на що у ПП "Юг і К Контакт" є відповідна ліцензія. (т.2 а.с.14-15) Також основними видами діяльності ПП "Нафтобудком" є оптова торгівля будівельними матеріалами, будівництво будівель. (т.1 а.с.206-207)

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ПП "Нафтобудком" ремонтних робіт та будівельних матеріалів, згідно вищезазначених договорів підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даному контрагенту ПДВ у загальному розмірі 133959 грн. до податкового кредиту, а саме за вересень 2010р. на суму ПДВ 28167,89 грн., жовтень 2010р. -50383,59 грн., листопад 2010р. -22289,32 грн., грудень 2010р. - 10916,67 грн., січень 2011р. -397,98 грн., лютий 2011р. -2753,05 грн., березень 2011р. -19050,50 грн. В зв'язку з чим, суд вважає, що відповідачем протиправно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161899,5 грн., у т.ч. 133959 грн. за основним платежем та 27940,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо включення позивачем суми ПДВ у розмірі 3250 грн. до податкового кредиту за грудень 2010 року, по створенню і передачі проектної документації «Розробка розділу ОДР (організація дорожнього руху) по об'єкту, який знаходиться за адресою м.Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 16; та по розробці ескізного та робочого проекту по об'єкту, що знаходиться за адресою м.Кременчук, вул.60 років Жовтня, 81, то суд зазначає наступне.

Так, з наданих суду актів здачі-приймання технічної документації (т.1 а.с.73-зв., 77, т.2 а.с.12-13) не вбачається інформації щодо здійснення конкретних дій на виконання вищезазначених договорів на виконання послуг, а міститься лише узагальнена інформація. Що означає відсутність у даних актах змісту та обсягу господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, на виконанні яких наполягав позивач. Доказів на підтвердження надання контрагентом позивача послуг саме на суму, встановлену вищенаведеним договором суду не надано.

З огляду на вищевикладене, зазначені документи, не можуть бути доказом виготовлення ПП "Нафтобудком" проектної документації «Розробка розділу ОДР (організація дорожнього руху) по об'єкту, який знаходиться за адресою м.Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 16, а також ескізного та робочого проекту по об'єкту, що знаходиться за адресою м.Кременчук, вул.60 років Жовтня, 81.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ПП "Нафтобудком" є нікчемними.

Так, станом на час укладення позивачем з даним контрагентом договорів та їх виконання, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з ЄДР (т.1 а.с.206-207) та на час здійснення господарських операцій з позивачем, був платником податку на додану вартість, що не заперечувалось і представником відповідача в судовому засіданні. До того ж, суд враховує, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Нафтобудком" було анульовано лише 02.06.2011р. року, а господарські взаємовідносини з позивачем були у вересні -грудні 2010 р., січні -березні 2011р.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ст.228 ЦК України.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем правочини з зазначеними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Крім того, суд зазначає, що самостійно визначений платником податку податковий кредит вважається сформованим правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні".

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та ПП "Нафтобудком" укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено, що ПП "Нафтобудком" було створено з відома або за участі позивача, з метою ухилення від оподаткування, порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення №0001452300 від 20 грудня 2011 року в частині збільшення Приватному підприємству "Юг і К Контакт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161899,5 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 133959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 27940,5 грн..

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судові витрати в розмірі 1619 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ПП "Юг і К Контакт".

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0001452300 від 20 грудня 2011 року в частині збільшення Приватному підприємству "Юг і К Контакт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161899,5 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 133959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 27940,5 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити Приватному підприємству "Юг і К Контакт" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 1619 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний постанови складено -03.12.2012 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина