Постанова № 27919292, 26.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року 09:50 Справа № 0870/9439/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренко М.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжя

до Державного підприємства «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)

про стягнення недоїмки та пені у розмірі 45116,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя ( далі - позивач) до Державного підприємства «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99) ( далі - відповідач) про стягнення недоїмки та пені у розмірі 45116,57 грн.

В судове засідання 26.11.2012 року з'явився представник позивача Ботова Г.В.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності в судовому засіданні відповідача субєкта владних повноважень, яким надано письмові та усні пояснення по суті спору, відстуності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- XIV (надалі - Закон) одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, де страхувальниками є роботодавці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року №16/98-ВР, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Статтею 52 Закону передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до Закону.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» (далі Закон про єдиний внесок) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Розміри страхових внесків визначалися ст. ст. 1-5 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ, який діяв до набрання чинності Закону про єдиний внесок.

Відповідно до п.2.1 постанови правління Фонду «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010р. № 31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010р. за №1286/18581 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 4.12 Інструкції страхові внески юридичними особами сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. Відповідно до п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.

На підставі п.3 ст.8 Закону особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

Згідно ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України засуджені, які працюють у відповідача фактично уклали з ним трудовий договір. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, всі засуджені повинні працювати на підприємстві установи на роботах, що визначаються адміністрацією колонії.

Статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених законом. Засуджені, які втратили працездатність під час відбуття покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію та компенсацію шкоди у випадках і в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.8 "Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження волі та позбавлення волі", затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004р. № 191 (надалі - Інструкція з оплати праці засуджених) засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві (підприємствах або в майстернях) виправних центрів або на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності на підставі укладених письмових угод між установою та замовником за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

Засуджені до позбавлення волі мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

Окрім того, п. 1.4 та п. 1.9 Інструкції з оплати праці засуджених передбачено, що праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання Мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі відділення Фонду) 06.09.2012 р. проводилась перевірка Державного підприємства «Підприємство Біленьківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)» з приводу правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., у зв'язку з чим було складено акт № 289 від 06.09.2012р. Перевіркою було встановлено, що до відділення Фонду страхові внески на заробітну плату ув'язнених не сплачувались, внаслідок чого виникла недоїмка у розмірі 42 319 (сорок дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 21 коп. та пеня у розмірі 2 797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 36 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відділенням Фонду правомірно та на підставі норм чинного законодавства нараховано страхові внески на заробітну плату ув'язнених.

Згідно з п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 5.8. Інструкції передбачено , що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, і недоїмка підлягає стягненню на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Біленьківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі суму недоїмки по страховим внескам у розмірі 42 319 (сорок дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 21 коп. та пені у розмірі

2 797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 36 коп. на р/р 37174403900007, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25919750.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко