Рішення № 27916290, 02.10.2012, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

"02" жовтня 2012 р. Справа № 1016/1654/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2, (далі - відповідач) такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме житлового будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 2009 року по даний час остання в даному будинку не проживає та витрати по його утриманню не несе. Добровільно виписатись з будинку не бажає, що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ВГІРФО Макарівського РВ ГУ МВС України у Київській області закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з'явився, подав письмову заяву згідно якої вимоги за позовом підтримав, просив його задовольнити, просив також розглядати справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання не прибула, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та день слухання справи, тому, суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних в ній матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04.12.1998 року позивачу на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

З 24.12.2000 року по даний час відповідач значиться зареєстрованою за вказаною вище адресою, що підтверджується відповіддю Сектору ГІРФО Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

15.09.2009 року шлюб, укладений між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1.

Починаючи з 2009 року і поданий час відповідач за вказаною адресою не проживає, що підтверджується відповідним актом від 15.05.2012 року, комісії у складі депутата Макарівської селищної ради та сусідів.

Вирішуючи між сторонами спір, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 383 цього ж Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією права особи на житло здійснюється спеціальним законом яким є ЖК УРСР.

Як зазначено у ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) згідно ч. 4 ст. 156 ЖК УРСР належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме його дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ст. 64 ЖК УРСР).

Що ж до користування жили приміщенням приватного житлового фонду на підставі договору найму, це питання регулюється ст. 158 ЖК УРСР, відповідно до якої договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Згідно ж ст. 72 цього ж Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, оскільки відповідач не є членом сім'ї позивача як власника квартири, а також більше шести місяців не проживає у спірній квартирі, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням -житловим будинком з господарськими спорудами за АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів -Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 107,3 грн., судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили у загальному порядку, встановленому ст.. 223 ЦПК України.

Головуючий /підпис/ О.В.Тандир

З оригіналом згідно О.В. Тандир