Справа № 0905/2062/2012
Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
Суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.,
Секретаря Городецької У.С.
з участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
03.07.2012 року Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань в сумі 20373,74 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» в особі ТОВ «Смарт Ай Ті» та ОСОБА_2 укладено Договір №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, а саме ноутбука ASUS F3Tc, вартістю разом з ПДВ в розмірі 5 340 грн. Даний договір укладався на строк 24 місяці, протягом якого відповідач зобов'язувався сплачувати чергові платежі. Таким чином, у відповідача перед позивачем на підставі п.п. 3.1, 5.4.2, 7.1 договору виникли зобов'язання щодо сплати орендних платежів. Зі свого боку позивач в повному обсязі виконав свої договірні обов'язки, оскільки поставив вказане обладнання відповідачу належним чином та відповідної комплектації згідно накладної вимоги №20060061 від 19.07.2007 року. Після сплати всіх належних платежів
______________
Справа №0905/2062/2012 Головуючий у І інстанції Ничик Г.І.
Провадження №22ц/0990/2248/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Категорія 19
відповідно до умов договору право власності на обладнання повинно перейти від позивача до відповідача. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT від 19.07.2007 року за останнім наявна заборгованість в сумі 20 373,74 грн. Станом на дату написання позовної заяви ОСОБА_2 вказану суму не погасив, тому не виконав договірних зобов'язань. У зв'язку з наведеним просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 20 373,74 грн. та судовий збір у розмірі 218,80 грн.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2012 року відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зокрема вказує, що судом безпідставно застосовано наслідки спливу строку позовної давності, оскільки згідно п. 8.1. Договору №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, укладеного між сторонами 19.07.2007 року, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту розірвання з ініціативи будь-якої з сторін або підстав, передбачених цим Договором та Правилами, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У зв'язку з наведеним просив рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В засідання апеляційного суду представник апелянта не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності представника апелянта.
Відповідач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване у справі судове рішення ухвалено з порушенням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволенні позову ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», суд виходив з того, що сума боргу ОСОБА_2 знаходиться поза межами строку позовної давності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» в особі ТОВ «Смарт Ай Ті» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Договір №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (а.с. 4-10). Згідно заявки на отримання обладнання, інших товарів та послуг №20060061 від 19.07.2007 року ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Смарт Ай Ті» ноутбук ASUS F3Tc вартістю 5340 грн. У відповідності до п. 3.1. Договору клієнт повинен сплачувати на користь оператора LeaseIT платежі згідно з пакетом LeaseIT в строк до 20 числа поточного місяця. Пункт 14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною договору, передбачає, що у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу: в розмірі 5% від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та передав вказане в договорі обладнання (ноутбук) відповідачу належним чином та відповідної комплектації, що підтверджується накладною-вимогою №20060061 від 19.07.2007 року, а ОСОБА_2 з 01.08.2007 року не провів жодного платежу на виконання умов вищенаведеного договору, що випливає з структури грошових нарахувань та надходжень №2012053102 від 31.05.2012 року, проведених позивачем за особовим рахунком ОСОБА_2
Вказані обставини судом встановлені повно та об'єктивно, однак зроблено неправильний висновок щодо пропуску позивачем строку звернення за захистом порушеного права, зокрема невірно визначено початок перебігу строку позовної давності.
В силу дії ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Строк загальної позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України в три роки.
За змістом ч.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу є строковим.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно п. 2.10 реєстраційної анкети клієнта у системі LeaseIT, яка є невід'ємною частиною договору (а.с. 12), заплановий строк виплати сторонами визначений в 24 місяці. Тобто в даному випадку перебіг позовної давності почався 20.08.2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що в суд за захистом порушеного права позивач звернувся 03.07.2012 року. Тому загальну позовну давність ним не пропущено.
Більше того, згідно приписів ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, та і в засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 ствердив, що в суд з такою заявою він не звертався.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, визначені ч. 4 ст. 267 ЦК України.
З структури грошових нарахувань та надходжень №2012053102 від 31.05.2012 року, проведених позивачем за особовим рахунком ОСОБА_2, вбачається, що останній не проводив оплату місячних платежів, у зв'язку з чим станом на 31.05.2012 року виникла заборгованість відповідача в сумі 20373,74 грн., яка складається з компенсації вартості обладнання в розмірі 5340 грн., фінансової комісії в сумі 4736,67 грн., індексації простроченої заборгованості в розмірі 6633,41 грн., 36,79 грн. індексації платежів розрахункового періоду та штрафних санкцій за несплату рахунків в розмірі 2563,20 грн., за відсутнє обладнання в сумі 1068 грн. (а.с. 16-17).
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність заборгованості ОСОБА_2 перед ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» за період з 01.08.2007 року по 31.05.2012 року.
При вирішенні питання щодо розміру заборгованості суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
З урахуванням наведених положень та умов договору безспірними складовими частинами заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем є компенсація вартості обладнання в розмірі 5340 грн. та фінансова комісія, передбачена п. 14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною договору, в сумі 4736,67 грн.
За таких обставин вказані суми боргу підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Щодо стягнення 6670,20 грн. індексації простроченої заборгованості та індексації платежів розрахункового періоду, то позивач не обґрунтував нарахування таких сум в структурі грошових нарахувань (а.с. 16, 17), що є підставою для відмови в стягненні цієї суми.
Безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за відсутнє обладнання в розмірі 1068 грн., оскільки позивачем не надано доказів направлення відповідачу повідомлення про повернення предмету лізингу та доказів його відсутності в лізингоодержувача.
Що стосується нарахованої суми штрафу за несплату рахунків в розмірі 2563,20 грн., то умовами Договору №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT і Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною договору, не передбачено такої відповідальності лізингоодержувача за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для його скасування. А тому рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в сумі 10076,67 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» задовольнити частково.
Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», місцезнаходження якого м. Київ, проспект Оболонський, 28, р/р 26009037217800 в АКІБ «УкрСиббанк» в м. Харків, код ЄДРПОУ 33149830 - 10076,67 грн. (десять тисяч сімдесят шість гривень 67 копійок) заборгованості за Договором №07071903 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT від 19.07.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» в особі ТОВ «Смарт Ай Ті» та ОСОБА_2, та 100,77 грн. судового збору.
В решті вимог позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: В.А. Девляшевський
Я.Ю. Ковалюк
Судове рішення № 27912259, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 21.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0905/2062/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: