Ухвала суду № 27912098, 07.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 231/2111/2012 Провадження № 22-ц/0290/2842/2012Головуючий в суді першої інстанції:Гаврилюк Т.В.Категорія: 48Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Марчук В.С.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.08.2012 року та додаткове рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.10.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів та визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, -

встановила:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку із зміною його матеріального стану, а також тим, що на його утриманні знаходиться дружина та малолітня донька, не може сплачувати аліменти на утримання малолітніх сина ОСОБА_5, доньку ОСОБА_6 та дружину у визначених рішеннями Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.05.2010 року та 14.09.2011 року розмірах.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_4 на утримання малолітніх дітей з 1/3 частини усіх видів доходів до 400 грн., щомісячно, зменшити розмір аліментів які стягуються з нього на утримання відповідача з 250 грн. до 50 грн., припинити право ОСОБА_4 на утримання та звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_4

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.08.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Додатковим рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.10.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 щодо припинення утримання ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є працездатною особою, офіційно працює, а тому має можливість матеріально утримувати своїх дітей.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Установлено, що ОСОБА_3 є батьком малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.05.2010 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/3 частки усіх видів його доходів , але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку на утримання малолітніх дітей.

Згідно рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2011 року з позивача стягуються аліменти у твердій грошовій сумі 250 грн. на утримання ОСОБА_4, щомісячно, до досягнення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, шести років.

Підставою для звернення до суду позивачем зазначено те, що у нього змінився матеріальний стан, а також погіршився стан його здоров'я, тому він не взмозі сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей та ОСОБА_4 у визначених судом розмірах.

За змістом ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано доказів зміни матеріального стану, поліпшення чи погіршення стану здоров'я когось із сторін, що давала б підставу для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст. 192 СК України.

При цьому судом вірно встановлено, що діти відповідача, зокрема : син ОСОБА_5 страждає з приводу епісиндрому - судомічних нападів і постійно отримує протисудомну терапію, дочка ОСОБА_6 являється інвалідом дитинства з приводу дитячого церебрального паралічу, і потребують постійного догляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Встановлено, що за рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 16.01.1997 року позивач сплачує ще аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини усіх видів його доходів, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2011 року встановлено, що при визначенні розміру аліментів, які стягуються на користь відповідачки, судом враховано всі фактичні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_3 працює, має задовільний стан здоров'я, а також те, він сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 і, що кожен з дітей позивача має право на отримання аліментів у рівних розмірах з боку останнього, і це, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Разом із тим позивач не надав достовірно допустимих доказів того, що у нього змінився матеріальний стан, а також погіршився стан здоров'я, а також те, що він не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.

Із наданої позивачем довідки (а.с. 26) видно, що позивач працює охоронцем в ТОВ «Азур - Трейд» та отримує заробітну плату.

У зв'язку з цими обставинами вимоги позивача про зміну розміру аліментів з частки від заробітку до твердої грошової суми, є необґрунтованим так як суперечать вимогам ст. ст. 183, 184 СК України.

Крім того, із наданих суду доказів не вбачається, що матір, батько, сестра та племінниця ОСОБА_3 перебувають на утриманні останнього. Ці докази свідчать лише про те, що вони разом проживають.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для припинення права дружини на утримання.

Підстави припинення права дружини на утримання визначені ст. 85 СК України.

Так, право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Викладене свідчить, що позивач не надав доказів, які б давали підстави припинення права дружини на утримання.

Частиною 3 ст. 84 СК України передбачено, що якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Як убачається з матеріалів справи дочка сторін являється інвалідом дитинства.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.08.2012 року та додаткове рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від19.10.2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :