Ухвала суду № 27910877, 04.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5058/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Карпович Василь Миколайович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Фруктовий світ" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі-відповідач), в якому просило скасувати прийняті відносно нього податкові повідомлення-рішення № 0007572301 та № 0007582301 від 06.06.2012, а також стягнути судовий збір в розмірі 2188грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" задоволено.

Не погоджуючись з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року відповідачем подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги законодавства України та положення ст. 159 КАС України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" в судове засідання представника не направило, хоча належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи без участі представника.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фруктовий світ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт перевірки № 3377/22-2/33590996 від 21.05.2012 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення якими позивачу було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 204973 грн. та завищення податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на загальну суму 200996 грн.

Перевіркою зафіксовано, що позивачем на порушення п.п.7.4.3 та 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валового доходу різницю між вартістю відвантаженої на експорт продукції за звичайними цінами (загальною митною вартістю) та фактурною ( контрактною) вартістю, чим допущено заниження валового доходу по експортних операціях на загальну суму 85058.00грн. за період з 2.04.2010 р. по 8.11.2011р. Товариством допущено порушення п.п.5.2.1 п.5.2.1. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємтв", чим завищено валові витрати по господарських операціях з ТОВ "Компанія Агролідер" за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року на суму 257939грн. за рахунок безпідставного віднесення витрат, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства та документально оформлені по операціях з очистки зерна у ТОВ "Компанія Агролідер".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 06.06.2012року за № 0007572301 та № 0007582301

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України від 11.07.2002 року, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі - продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. Крім цього, відповідно до вказаної статті, крім вартості товару (фактурної), митна вартість включає ще й інші витрати, понесені сторонами Договору. Тобто, митна вартість товару визначається Митною службою України і включає в себе договірну (фактурну) ціну товару, до якої додаються інші витрати: транспортні, брокерські та ін.. митні витрати, і використовується вона для статистичної і митної звітності.

Твердження відповідача, про те, що для обрахунку податку на прибуток має використовуватись митна вартість, а не фактурна (договірна), є довільне трактування положень пп. 1.20.1 п.1 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств": "якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору". На думку відповідача, пп.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", визначено, що "в разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена з принципами такого регулювання". З таким твердженням суд не може погодитись. Ціни на зерно в певній мірі підлягають державному регулюванню відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", але відповідно до ст. 10 цього закону, Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання ринку зерна.

Відповідно до ст. ст. 4, 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", повноваження по державному регулюванню цін покладено на Кабмін та "відповідні державні органи управління України" (в нашому випадку - Кабмін), а в Митному кодексі України від 11.07.2002 року законодавець не надає Митній службі повноважень по державному регулюванню цін взагалі і на зерно зокрема.

Стосовно взаємовідносинах позивача з ТОВ "Компанія "Агролідер" колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Відповідач дійшов висновку, що відносини між позивачем та ТОВ "Компанія "Агролідер" не мали реального характеру, підставою для таких висновків відповідача є виявлена, в результаті перевірки, відсутність у ТОВ "Компанія "Агролідер" сертифікату на відповідність послуг із зберігання зерна і продуктів його переробки, що позбавляло цього контрагента прав приймати від позивача зерно на зберігання на протязі 2010-2011 роки. Проте колегія суддів не погоджується з цим.

18.10.2010 між позивачем і ТОВ "Компанія "Агролідер" укладено договір про виконання робіт, згідно якого "виконавець" зобов'язується виконати очистку та затарування товарного зерна. На протязі 2010-2011 років ТОВ "Компанія "Агролідер" надавала позивачу послуги, передбачені вищезазначеним договором. Факт здійснення таких господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт, податковими деклараціями з ПДВ, поясненнями представника позивача. Наведене об'єктивно підтверджується наданими письмовими доказами.

Відповідно до п.5.2.1 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Витрати по очистці зерна є витратами пов'язаними з підготовкою і продажем продукції, отже під цю категорію витрати на користь TOB "Компанія Агролідер" підпадають під кваліфікацію як "валові витрати".

Відповідно до ст..1 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Зважаючи на вимоги вищезгаданих нормативно-правових актів, кожна операція між позивачем та ТOB "Компанія Агролідер" за період який перевірявся підтверджується наступними первинними документами, які дозволяють безсумнівно стверджувати, що ці операції насправді були, а саме: договір про виконання робіт №21/06/2010 від 26 червня 2010 р.; видаткові накладні у переробку; акт про зачистку виробничого корпусу та результати переробки зерна (форма ЗГТГТ 117); акт здачі приймання робіт (надання послуг); передача готової продукції; платіжні доручення.

Згідно ч. І ст.7 закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зазначено, що суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації на відповідність правилам і технічним умовам у відповідній сфері.

Вищезазначений закон, дає визначення поняття зберігання зерна - це є комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна, а також встановлює обов'язок здійснювати спеціальні заходи суб'єктам, які займаються таким видом господарської діяльності.

ТОВ "Компанія "Агролідер" не надавало позивачу послуги із зберігання зерна, а виконувало для позивача роботи з очистки і затарування зерна. З огляду на вищевикладене списання вартості послуг "Компанія Агролідер" з валових витрат позивача є повністю протиправним і необгрунтованим.

За змістом підпункту "а" п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наявність у позивача зазначених податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виконавцем робіт, які засвідчують факт виконання робіт, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні роботи ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції з надання послуг позивачу по очистці та затаруванню зерна ТОВ "Компанія "Агролідер" спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань.

На вказаних підставах відповідач зняв з бюджетного відшкодування ПДВ по операціях з TOB "Компанія "Агролідер" на суму 200996,00 грн. і наклав штрафні санкцій по 17-ти декларація за період з липня 2010 р. по грудень 2011 р. Такі дії не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не було такого порушення.

Колегія суддів також вважає за потрібне відмітити, що по всіх сумах і операціях з TOB "Компанія "Агролідер" раніше вже були проведені перевірки правильності нарахування ПДВ, і всі суми були підтвердженні і на кожну декларацію по ПДВ у відповідача є довідка чи акт про результати перевірок, які діаметрально протилежні до результатів оскаржуваної перевірки. По деклараціях від 20.09.2010 р., 18.03.2011 р., 20.04.2011 р., 19.05.2011 р., 20.06.2011р.,18.08.2011 р., 19.09.2011 р. ПДВ вже відшкодовано. По деклараціях від 19.10.2010 р., 22.11.2010 р., 20.12.2010 р., і 19.01.2011 р. - вже є постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2011 р. та від 30.03.2012 року про стягнення з державного бюджету відшкодування з ПДВ. В межах цих судових процесів досліджувались питання правильності нарахування ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.