Постанова № 27910100, 29.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/14669/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюк Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача: Душкевича О.Г.

представника відповідача (апелянта): Кундиловської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карат» (ТОВ «Карат») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому), Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області (ГУ ДК у Хмельницькій області) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 1223232 грн.

27 грудня 2011 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Представник ГУ ДК у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено ряд перевірок ТОВ «Карат», за наслідками яких складені наступні акти: №5174/13-4/21328928 від 01 червня 2010 року, №8838/23-5/21328928 від 16 вересня 2010 року, №6918/23-4/21328928, №9269/23-4/21328928, №150/23-7/21328928 від 13 січня 2011 року, якими підтверджено заявлену ТОВ «Карат» загальну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1223232 грн., а саме: за березень 2010 року у сумі 479897 грн., за травень 2010 року у сумі 193096 грн., за червень 2010 року у сумі 265577 грн., за липень 2010 року у сумі 240668 грн., за жовтень 2010 року у сумі 43994 грн.

Однак висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування ДПІ у м. Хмельницькому до Державного казначейства не подала, мотивуючи це відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету одним із контрагентів позивача - ТОВ «Західсталь».

Колегія суддів погоджується із висновком суду перщої інстанції, що такі твердження відповідача є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 зобов'язано податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Оскільки суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правові норми, які регулюють відносини сторін, визначив правильно, ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, проте при винесенні постанови у резолютивній частині постанови не вказав на чию користь необхідно стягнути суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зазначив не вірну суму, тому апеляційний суд вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області про стягнення коштів, - змінити .

Абзац другий резолютивної частини постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1223232 грн. (один мільйон двісті двадцять три тисячі двісті тридцять дві гривні)».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05.03.12 .

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді /підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар