Рішення № 2790880, 09.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

09.01.2009

Справа №2-2/10518-2008

за позовом - ТОВ "Будівельної компанії "Цивілбуд" в особі ПМК № 8 ТОВ "БК "Цивілбуд" (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 2-б)

до відповідача - Приватного підприємства "АВТОТРАНС-А" (95035, м. Сімферополь, вул. Булганак, 9)

про стягнення 104 334,38 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача - Мустафаєва - представник, довіреність у справі.

Від відповідача – Хайбулаєва – директор, рішення №3 у справі.

Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення 98 428грн.66коп. суми за поставку товарів у меншій кількості, ніж передбачено договором постачання від 02.6.2008 р. та 5 905грн.72коп. суми штрафу за недопоставлений товар.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір поставки матеріалів від 02.6.2008 р., згідно вимог якого відповідач зобов’язався не пізніше 05.6.2008 р. забезпечити відвантаження матеріалів, проте, відвантаження у зазначений час здійснено не було. Також, відповідач, порушуючи вимоги договору, здійснював постачання партіями. До наступного часу товар в об’ємі та на суму, передбачену в договорі, відповідачем не поставлено, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Позивач у судовому засіданні надав суд обґрунтований розрахунок суми основного боргу.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого суму боргу у розмірі 98 429грн26коп визнає та зобов’язується погасити, а також просить суд надати розстрочку платежу з 30.01.2009р по 29.5.2009р.

У судовому засіданні, що відбулося 09.01.2009р, представник відповідача пояснив суду, що він визнає вимогу позивача у повному об’ємі, утому числі у частині стягнення 5 905грн.72коп. суми штрафу, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України)

Між "АВТОТРАНС-А", як продавцем, та ПМК № 8 ТОВ "БК "Цивілбуд", як покупцем, було укладено договір поставки матеріалів від 02.6.2008р, відповідно до п.1.1, 1.2 якого, продавець зобов’язується передати у власність покупця матеріали у асортименті та кількості, встановлених договором, а покупець зобов’язується прийняти цей матеріал та сплатити за нього встановлену договором грошову суму 370 000,00.грн. Асортимент, кількість, визначаються по домовленості, що являється невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1.2 договору продавець зобов’язаний не пізніше 05.6.2008р забезпечити відвантаження матеріалу.

Пунктами 3.3 та 3.5 договору встановлено, що якщо продавець відмовляється передати покупцю проданий товар, покупець вправі відмовитися від виконання даного договору. Якщо продавець передав у порушення даного договору покупцю меншу кількість матеріалу, ніж встановлено договором, покупець вправі або витребувати передати кількість матеріалу, що настачає, або відмовитися від переданого матеріалу та від оплати, а якщо матеріал оплачений, - витребувати повернення сплачених грошових коштів.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач, відповідно до платіжних доручень №676 від 11.6.2008р на суму 34 376грн60коп, №762 від 24.6.2008р на суму 24 800,00грн, №779 від 27.6.2008р на суму 117 104грн20коп, №901 від 18.7.2008р на суму 190 751грн87коп, №1028 від 12.8.2008р на суму 6 750,00грн, №1144 від 11.9.2008р на суму 11 000,00грн, здійснив оплату матеріалів на загальну суму 384 782грн67коп., що також підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи.

Але на момент звернення позивача з позовом до суду товар у об’ємі (на суму) вказаному у договорі не поставлений, так за період з 18.6.2008р по 15.9.2008р відповідачем поставлено позивачу товару лише на суму 286 353грн41коп, що підтверджується витратними накладними, які також знаходяться у матеріалах справи.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем склалася заборгованість, яка підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 98 428грн.66коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву, наданому у судовому засіданні, визнає суму боргу перед позивачем у розмірі 98 429грн26коп.

Таким чином, позов у частині стягнення 98 428грн.66коп боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлена вимога про стягнення 5 905грн.72коп. суми штрафу за недопоставлений товар.

Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, послуги (ч.4 ст.231 ГК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України). Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за несвоєчасну передачу матеріалу з вини продавця останній сплачує покупцю штраф у розмірі 6% від вартості непоставленого матеріалу, розрахованої відповідно до специфікації (калькуляції ціни, протоколу узгодження ціни), але не більш ніж 100%.

Отже, позовні вимоги про стягнення 5 905грн.72коп. суми штрафу за недопоставлений матеріал обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає у зв’язку з тим, що у відзиві, у якому у тому числі заявлено клопотання про розстрочення, відповідач не аргументував наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також не довів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 12.01.2009р.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85,121 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод» (97420, м.Євпаторія, вул.Виноградна, 11, р/р 26003100910 в АБ «Морський» м.Севастополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 33271192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» (юр.адреса: 61038, м.Харків, вул..Халтуріна, 49, поштова адреса: 61177, м.Харків, пров.Динамівський, 4, р/р 26000070364 в ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», м.Харків, МФО 350727 код ЄДРПОУ 23914837) 98 428грн.66коп боргу, 5 905грн.72коп. штрафу, 1 043грн.34коп державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.