Рішення № 2790764, 12.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2009

Справа №2-22/10270-2008

12 січня 2009 року Справа №2-22/10270-2009

За позовом Відкритогоакціонерного товариства «Кримський содовий завод» ( 96002, м.Красноперекопьск, вул.Проектна, 1)

до Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, м.Красноперекопськ, вул.Северна,1)

про стягнення 21736,71 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Міролюбов М.С. –представник, дов. № 68 від 29.12.2008 р.

Відповідача:

Дерев’янко О.М. – представник, дов.від 13.12.2008 р.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» 21736,71 грн., у тому числі 20000 грн. основного боргу, 1420 грн. пені, 3% річних у сумі 116,71 грн., 200 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, заявив клопотання про надання відстрочення виконання рішення Господарського суду АР Крим терміном на 1 рік у зв’язку із наявністю заборгованості держави по відшкодуванню податку на додану вартість, яка перевищує 6 млн. грн., також просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи – Красноперекопську об’єднану податкову інспекцію в АР Крим.

Господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання про надання відстрочення виконання рішення, з урахуванням того, що ВАТ “Бром” не надано суду доказів існування виключних обставин, що є підставою для надання відстрочки, а також того, що строк виконання зобов’язань відповідачем неодноразово був пролонгований за згодою сторін.

Також судом відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі Красноперекопської об’єднаної податкової інспекції в АР Крим, оскільки спір між сторонами виник з господарського договору, а рішення по справі не може вплинути на права та обов’язки податкового органу по відношенню до одній з сторін спору.

Представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення заперечував.

Оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують відносини сторін, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Між позивачем – Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» та відповідачем – Красноперекопським відкритим акціонерним товариством «Бром» 29.05.2007 р. був укладений договір № Ю/702405, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати постачання рапи збагаченої Західного Сиваша у кількості 10 000 тис. куб. м до базисного рапосховища відповідача за ціною 612,60 грн. за 1 тис. куб. м, а відповідач був зобов’язаний прийняти запланований обсяг рапи та здійснити його оплату.

У зв’язку із відсутністю прибору обліку на насосних станціях ВАТ Кримський содовий завод» обсяг перекачуваної рапи визначався косвеним (балансовим) методом за формулою, яка вказана у п.2.3 договору.

Згідно з п. 3.4, 3.5 договору оплату за поставлений товар відповідач зобов’язаний здійснювати щомісячно за товар, який фактично перекачений, за рахунками, виставленими позивачем не пізніше 15 днів з дня оформлення рахунку. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений позивачем товар відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних грошових зобов’язань за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено план-графік перекачки рапи на 2007 рік, згідно із яким обсяг рапи, який необхідно перекачати до рапосховища відповідача з вересня по листопад 2007 р. становить 10000 куб. м.

Додатком № 1 до договору від 23.11.2007 р., сторони узгодили постачання рапи обсягом 3000 куб. м у грудні 2007 р.

Додатком до договору № 2 від 22.07.2008 р. сторони узгодили здійснення відповідачем оплати за перекачену позивачем рапу у термін до 05.08.2008 р. додатком № 3 від 25.07.2008 р. сторони узгодили здійснення оплати у термін до 20.08.2008 р.

На виконання умов договору у серпні, вересні 2008 р. позивач поставив відповідачу 1613 тис. куб. м рапи.

Для здійснення оплати за поставлений позивачем товар відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 7073631 від 28.12.2007 р. на суму 988558,75 грн.

Відповідач, у порушення умов договору та додатків № 2, 3 до договору, здійснив неповну оплату отриманої від позивача рапи, у зв’язку із чим відповідач звернувся до господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи, суд вважає,що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку із наступним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається за матеріалів справи, позивач на виконання умов договору за накладною № 85 від 01.12.2007 р. поставив відповідачу рапу у кількості 1613,71 грн., вартість якої становить 988508,72 грн. Для здійснення оплати за поставлений товар позивач виставив рахунок-фактуру № 7073631 від 28.12.2007 р. на суму 988558,75 грн.

Відповідач, у порушення умов договору, оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив.

Додатком до договору № 2 від 22.07.2008 р. сторони узгодили здійснення відповідачем оплати за перекачену позивачем рапу у термін до 05.08.2008 р.

Додатком № 3 від 25.07.2008 р. сторони узгодили здійснення оплати з боку відповідача у сумі 468 558,75 грн. у термін до 20.08.2008 р. 18.08.2008 р. ВАТ “Бром” частково погашено заборгованість на суму 448 558,75 грн.

Таким чином, відповідачем на момент розгляду спору не погашено заборгованість у сумі 20 000 грн., строк погашення якої закінчився 20.08.2008 р., цей факт підтверджується актом звірення взаєморозрахунків від 15.10.2008 р, підписаним обома сторонами, станом на 01.10.2008 р.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі або доказів повернення позивачу товару, вартість якого не сплачена в терміни, передбачені у договорі №Ю/702405 від 29.05.2007 р. з урахуванням додаткових угод до нього.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором №Ю/702405 від 29.05.2007 р., тому згідно зі статтями 218, 230 ГК України, статтями 526, 549, 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу у сумі 20000 грн.

Поряд з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 1420 грн., які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5.4 договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений позивачем товар відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних грошових зобов’язань за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Розмір пені в сумі 1420 грн., нарахованої позивачем відповідно до договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданого позивачем товару.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором №Ю/702405 від 29.05.2007 р., тому згідно зі статтею 549 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 1420 грн. пені.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 200 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 116,71 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором №Ю/702405 від 29.05.2007 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 200 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 116,71 грн.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про надання відстрочення виконання рішення терміном на один рік.

Представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення заперечував.

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Відповідач доказів наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, а також доказів винятковості обставин, у зв’язку з якими необхідно надати відстрочку, суду не надав.

Також слід зазначити, що позивачем неодноразово (додатком до договору № 2 від 22.07.2008 р. та додатком до договору № 3 від 25.07.2008 р.) надавалась відстрочка виконання зобов’язання по оплаті отриманого за договором № Ю/702405 від 29.05.2007 р. товару, тому суд не вбачає підстав для надання відстрочення рішення по даній справі терміном на один рік.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення по даній справі задоволенню не підлягає.

Стосовно посилань ВАТ “Бром” на відсутність його вини у порушенні зобов’язання у зв'язку з тим, що з боку податкових органів відсутнє своєчасне відшкодування ПДВ у значних сумах, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В той же час, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про відшкодуванням збитків, завданих протиправними діями податкового органу з необґрунтованого ухилення від відшкодуванням ПДВ,

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85, 121 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, м.Красноперекопськ, вул.Северна,1, п/р 260093113360065 ПІБ м.Красноперекопськ, МФО 324418 ЄДРПОУ 05444552) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96002, м.Красноперекопьск, вул.Проектна, 1, п/р 260052715 КРД АППБ «АВАЛЬ» МФО 324021 ЄДРПОУ 05444546) 20000 грн. основного боргу, 1420 грн. пен, 3% річних у сумі 116,71 грн., 200 грн. інфляційних втрат, 217,39 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У наданні відстрочення виконання рішення – відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.