Рішення № 2790734, 15.01.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 січня 2009 р. Справа 12/131-08

за позовом: Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А, ідент.код 31578034; поштова адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечнікова,2, БЦ "Парус", 15 поверх, юридичний відділ)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Майстер" (21008, м. Вінниця, Ленінський р-н, пров. 4 Комарова, 2, ідент.код 31325209)

про стягнення 617709,06 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Малафіюк В.В.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 617709,06 грн., в тому рахунку: 442384,38 грн. основного боргу, що виник внаслідок невиконання договору поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р., 48493,36 грн. пені, 44238,44 грн. штрафу, 76319,96 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 6272,92 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 06.11.08р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 04.12.08р.

В судове засідання 04.12.08р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання 04.12.08р. не з"явився. Від директора ТОВ "Торг-Майстер" через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв"язку з відрядженням юрисконсульта. Також через канцелярію суду від нього надійшов відзив, у якому зазначено про те, що позивач погоджується з вимогами позивача в частині основного боргу, проти решти позовних вимог заперечує, також просить надати можливість відповідачу виконати своє часткове зобов'язання по договору з розстрочкою погашення боргу та переглянути, визначити і зменшити розмір пені.

Сторонами не надано всіх доказів, необхідних для вирішення спору.

З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 04.12.08р. розгляд справи відкладено на 13.01.09р.

В судове засідання 13.01.09р. з"явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахуванням пояснення від 13.01.09р. Зазначив, що позивач розглянув звернення відповідача та зарахував у рахунок оплати за договором поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р. передоплату у розмірі 2335,68 грн., що була помилково вчинена відповідачем при оплаті за товар по іншому договору. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтримав у розмірі 440048,70 грн. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Для перевірки розрахунків ціни позову в судовому засіданні 13.01.09р. оголошено перерву до 15.01.09р.

В судове засідання 15.01.09р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав з урахуванням пояснення від 13.01.09р. Представник відповідача не з"явився, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 13.01.09р. під розписку.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно з договором поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р. по видаткових накладних Приватне підприємство "Зевс" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Майстер" товар (алкогольні напої) на загальну суму 517744 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору сторони узгодили, що відповідач повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу, строк якого розраховується у календарних днях з моменту (дати) прийняття товару. Кількість календарних днів, на які надається відстрочення оплати вказується у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.

В специфікації до договору від 31.12.07р. встановлено відстрочення оплати 21 календарний день.

Станом на день розгляду справи відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 440048,70 грн.

Наведене стверджується:

- договором поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р. з додатками;

- специфікаціями;

- копіями видаткових накладних;

- копіями податкових накладних;

- копіями довіреностей;

- копіями товарно-транспортних накладних;

- копіями актів бою, недостачі;

- копіями розрахунків коригівання кількісних і вартісних показників до податк.накладних;

- копіями банківських виписок;

- поясненнями сторін від 13.01.09р.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.3 договору сторони узгодили, що відповідач повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу, строк якого розраховується у календарних днях з моменту (дати) прийняття товару. Кількість календарних днів, на які надається відстрочення оплати вказується у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач своє зобов’язання виконав не у повному обсязі, борг становить 440048,70 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення 440048,70 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Пунктами 7.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати прийнятого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми боргу за кожний день такої прострочки та у випадку затримки оплати більше 60 календарних днів, покупець зобов"язується додатково до суми боргу сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу відповідають законодавству, умовам договору та обставинам справи, відповідно, в сумі 47949,93 грн. та 44184,81 грн. А відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 47949,93 грн. та штрафу в сумі 44184,81 грн. підлягають задоволенню.

В стягненні решти суми пені та штрафу слід відмовити, оскільки ці суми визначені без врахування положень ст. 253 ЦК України та часткової оплати відповідачем товару 28.05.2008 р.

У пункті 4.7 договору поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р. сторони домовились, що у випадку користування грошовими коштами, що належать постачальнику за отриманий товар, понад строк встановлений даним договором, покупець сплачує постачальнику відсотки у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів (суми боргу) за кожен день користування грошовими коштами постачальника - до моменту виконання зобов"язання по оплаті у повному об"ємі.).

Відповідач проти стягнення цієї суми заперечує зокрема з тих підстав, що, на його думку, відсотки за кожен день прострочення є пенею, яка не може бути стягнута двічі.

З цими доводами не можна погодитись, оскільки відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, що має місце зокрема у правовідносинах між сторонами по даній справі. Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, у разі прострочення покупцем оплати товару, на прострочену суму нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у відповідності до вимог ст. 536 цього кодексу, яка покладає на боржника зобов'язання оплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.

За таких обставин, проценти за користування чужими грошовими коштами за час прострочення розрахунків не є пенею і підлягають стягненню незалежно від стягнення пені.

Такої точки зору притримується зокрема Виший господарський суд України у постанові по господарській справі № 5020-12/166 від 17.12.2008 р.

Разом з тим, здійснений позивачем розрахунок відсотків відповідає законодавству, умовам договору та матеріалам справи в сумі 75463,83 грн. (позивачем не враховано положення ст. 253 ЦК України та часткову оплату товару відповідачем 28.05.2008 р.).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з вищенаведеного, сторони передбачили у договорі інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, ніж передбачено ст. 625 ЦК України, а саме у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів (п. 4.7 договору поставки напоїв № ММ-123 від 19.06.07р.).

З урахуванням наведеного, в задоволенні 6272,92 грн. 3% річних слід відмовити.

В силу ст. ст. 32, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 440048,70 грн. основного боргу, 47949,93 грн. пені, 44184,81 грн. штрафу та 75463,83 грн. відсотків з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Згідно з п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідач не навів таких виняткових обставин, які б давали суду право зменшити розмір неустойки. Тому його клопотання про зменшення пені задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про надання йому можливості виконати своє часткове зобов'язання по договору з розстрочкою погашення боргу, оскільки таке Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Про відстрочення або розстрочення виконання рішення відповідач не клопоче, і з ініциативи суду для цього підстави відсутні.

Керуючись ст.ст.12,32,33,43,44,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Майстер" про надання йому можливості виконати часткове зобов"язання по договору з розстрочкою погашення боргу та про зменшення пені, нарахованої по договору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Майстер" (21008, м. Вінниця, Ленінський р-н, пров. 4 Комарова, 2, ідент.код 31325209) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А, ідент.код 31578034; поштова адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечнікова,2, БЦ "Парус", 15 поверх, юридичний відділ) - 440048,70 грн. боргу, 47949,93 грн. пені, 44184,81 грн. штрафу, 75463,83 грн. відсотків, 6076,47 грн. витрат на сплату державного мита та 116,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 січня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу