Рішення № 2790668, 23.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2008

Справа №2-7/9963-2008

За позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку«Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (95000. м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562)

До відповідача Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Міністерство транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14); 2) Фонд майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17); 3) Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (98319, м. Керч, вул. Генерала Петрова, 37); 4) Комунальне підприємство «Автокомунсервіс» (98300, м. Керч, вул. Годуванцева, 4); 5) Виконавчий комітет Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17).

Про визнання недійсним рішення та анулювання свідоцтва про право власності.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Сосін О. М., предст., дов. від 19.12.2008 р.

Від відповідача – Григорук г. О., предст., дов. №02-23/1784 від 04.11.2008 р.

Від третіх осіб: 1) не з’явився; 2) Татаренко О. О., предст., дов. №135-Д від 01.12.2008 р.; 3) не з’явився (клопотання); 4) не з’явився; 5) не з’явився.

Суть справи: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» звернулося до Господарського суду АР Крим в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» з позовною заявою до Керченської міської ради, в якій просить визнати недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19.11.1992 р. в частині передачі до комунальної власності міста майна, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3. Крім того, позивач просить анулювати свідоцтво серії САВ №477514 від 10.10.2007 р. про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення порушує порядок передачі об’єктів права державної власності до комунальної власності, оскільки ним був переданий до комунальної власності територіальної громади міста Керчі об’єкт, який є державної власністю, перебуває на балансі Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та розташований на належній позивачеві на праві постійного користування земельній ділянці.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.10.2008 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Міністерство транспорту та зв’язку України, Фонд майна Автономної Республіки Крим, Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Комунальне підприємство «Автокомунсервіс» та Виконавчий комітет Керченської міської ради.

Керченська міська рада проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що у позивача відсутні правовстановлювальні документи на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3.

Представник Фонду майна Автономної Республіки Крим надав у судовому засідання письмові пояснення щодо предмета спору, в яких третя особа зазначила, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі об’єктів державної власності нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3, є державною власністю та знаходиться на балансі Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

23.12.2008 р. до ГС АР Крим надійшли пояснення від Міністерства транспорту та зв’язку України, в яких третя особа повідомила, що Постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» був затверджений перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до якого спірне нерухоме майно по вул. Г. Петрової, 3 в м. Керчі включено не було. На думку третьої особи зазначене нерухоме майно на час ухвалення Керченською міськрадою спірного рішення було державною власністю, перебувало на балансі Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», а тому просить задовольнити позов в повному обсязі та розглянути справу за відсутністю представника.

Представник КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у судове засідання не з’явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю за наявними в матеріалах справи документами.

Представники Комунального підприємства «Автокомунсервіс» та Виконавчого комітету Керченської міської ради у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Керченської міської ради 28-ї сесії 5-го скликання від 12.02.2008 р. передбачено Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» зняти з балансовому обліку, а Комунальному підприємству «Автокомунсервіс» прийняти на балансовий облік нежиле приміщення загальною площею 265,3 кв. м., яке розташоване по вул. Г. Петрової, 3 в м. Керчі. Вказаним рішенням позивачу та КП «Автокомунсервіс» приписано в строк до 05.03.2008 р. оформити акт приймання-передачі вищевказаного майна.

Після прийняття цього рішення Керченська міська рада листом №02-26/360 від 26.02.2008 р. звернулася до позивача з проханням в найближчі строки забезпечити виконання рішення від 12.02.2008 р.

Як свідчать матеріали справи, вищевказане рішення було прийнято на підставі рішення Керченської міської ради 14 сесії 21 скликання від 19.11.1992 р., яким до комунальної власності міста Керчі було віднесено, серед іншого, і нерухоме майно по вул. Г. Петрової, 3 в м. Керчі (25-е відділення зв’язку).

Звертаючись до суду з цим позовом, Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» посилається на те, що відповідачем було протиправно передано до комунальної власності вищевказане нерухоме майно, позаяк це майно є державної власністю, а тому просить визнати недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19.11.1992 р. в частині передачі до комунальної власності міста майна, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

При дослідженні правомірності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення суд керується законодавством, що діяло станом на 19.11.1992 р., тобто на момент його прийняття.

Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України «Про власність» (який діяв на момент прийняття Керченською міською радою рішення від 19.11.1992 р., зі змінами, внесеними Законом від 14.10.1992 р.) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Статтею 31 цього Закону передбачено, що до державної власності в Україні належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (стаття 32 Закону України «Про власність»).

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про власність» загальнодержавну (республіканську) власність складають: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про власність»).

Згідно з преамбулою статуту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» підприємство є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності.

Майно підприємство становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (п. 4.1 Статуту).

Згідно з наявними в матеріалах справи довідкою Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» №25-04-3001 від 14.10.2008 р. (а. с. 28), листом Фонду державного майна України №10-15-7038 від 16.05.2008 р. (а. с. 29), відомістю про окреме державне нерухоме майно за формою №2б(д) (а. с. 30) будинок відділення поштового зв’язку по вул. Галини Петрової, 3 в м. Керчі є державною власністю та перебуває на балансі Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

05.11.1991 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», якою затверджений перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Розмежування державного майна є підставою для набуття адміністративно-територіальними одиницями права власності на майно. Пунктом 1 цієї Постанови встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Згідно з вказаним вище Переліком до комунальної власності областей, м. Києва та м. Севастополя серед майна у сфері зв’язку були передані лише магазини і кіоски Союздруку. Отже, нерухоме майно по вул. Галини Петрової, 3 в м. Керчі не було включено до переліку комунального майна областей, а тим паче до комунальної власності міста Керчі.

Пунктом 3 Постанови КМУ №311 від 05.11.1991 р. встановлено, що передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. N 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

Згідно з пунктом 4 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 р. N285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд» передача структурних підрозділів державних підприємств, об'єднань, організацій та установ (виробничих одиниць, цехів, дільниць, філіалів, відділень і т.п.) провадиться в порядку, встановленому цією постановою для передачі відповідних державних підприємств, об'єднань, організацій та установ.

Відповідно до пункту 1 Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 р. N 940, передача державних підприємств, виробничих, науково-виробничих, виробничо-аграрних, будівельно-монтажних та інших аналогічних об'єднань (комбінатів), а також організацій і установ провадиться:

а) із союзного підпорядкування в республіканське і місцеве підпорядкування:

- підприємств, об'єднань, організацій і установ - Радою Міністрів СРСР за пропозиціями Рад Міністрів союзних республік, погодженими з відповідним міністерством, державним комітетом і відомством СРСР, Держпланом СРСР і Міністерством фінансів СРСР, а в системі того ж самого міністерства, державного комітету і відомства СРСР - відповідним міністерством, державним комітетом і відомством СРСР за погодженням з Радою Міністрів відповідної союзної республіки (або, за її дорученням, з іншим державним органом республіки), з наступним повідомленням Держплану СРСР, Міністерства фінансів СРСР і ЦСУ СРСР.

Передача структурних підрозділів державних підприємств, об'єднань, організацій і установ (виробничих одиниць, цехів, дільниць, філіалів, відділень і т.п.) провадиться у порядку, встановленому цим Положенням для передачі відповідних державних підприємств, об'єднань, організацій і установ (пункт 2 Положення).

Таким чином, на момент прийняття Керченською міською радою спірного рішення від 19.11.1992 р. законодавчо був визначений певних порядок передачі державного майна до комунальної власності, який відповідачем не був дотриманий стосовно майна по вул. Галини Петрової, 3 в м. Керчі. Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Суд вважає непереконливими посилання Керченської міської ради на відсутність у позивача правовстановлювальних документів на приміщення відділення поштового зв’язку по вул. Галини Петрової, 3 в м. Керчі, оскільки відсутність таких документів ще не свідчить про можливість передачі цього майна до комунальної власності та не є підставою для реєстрації права власності на це майно за територіальною громадою міста Керчі без дотримання відповідного порядку.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», який діяв на час прийняття відповідачем спірного рішення, місцеве та регіональне самоврядування здійснюється, зокрема, на принципах законності, захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, соціальної справедливості. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Крім того, статтею 22 цього Закону передбачено, що рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

Проте, рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19.11.1992 р. в частині передачі до комунальної власності міста Керчі майна, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3, принципу законності не відповідає, оскільки питання щодо передачі цього майна до комунальної власності було вирішено без дотримання законодавчо визначено порядку, тобто з перевищенням повноважень.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Прийняття відповідачем спірного рішення від 19.11.1992 р. та передача приміщення відділення зв’язку по вул. Галини Петрової, 3 в м. Керчі до комунальної власності без дотримання відповідного порядку об’єктивно порушило права Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» як балансодержателя цього майна.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про визнання недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19.11.1992 р. в частині передачі до комунальної власності міста майна, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимог про анулювання свідоцтва серії САВ №477514 від 10.10.2007 р. про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, оскільки відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України спір в цій частині не підлягає розгляду в господарських судах.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17) від 19.11.1992 р. в частині передачі до комунальної власності міста Керчі майна, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3.

3. Припинити провадження у справі в частині анулювання свідоцтва серії САВ №477514 від 10.10.2007 р. про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Керч, вул. Г. Петрової, 3.

4. Стягнути з Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17, ідентифікаційний код 26367424) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (95000. м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562) 85,00 грн. державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.