Постанова № 2790645, 18.12.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 р.

№ 39/600-07(16/81-07(25/84)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя

Першиков Є.В.

судді

Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянув

касаційну скаргу

Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч"

на

постанову від 13.08.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 39/600-07(16/81-07(25/84) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч"

до

1. Колективного підприємства "Луч"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум"

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція

про

визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

від позивача –Крупський С.В. (дов. №004-с-07 від 01.12.07)

від відповідача 1 –не з'явився,

від відповідача 2 –не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2004 року Організація орендарів орендного підприємства “Завод Луч” м. Павлоград звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: 1- КП Луч”, м. Павлоград, 2- ТОВ “Міленіум”, м. Павлоград про визнання договору купівлі –продажу недійсним.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 року у справі №25/84, яке залишене без змін постановою від 11.10.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в позовних вимогах організації орендарів орендного підприємства „Завод „Луч” до колективного підприємства „Луч” та товариства з обмеженою відповідальністю „Мілленіум” про визнання договору недійсним відмовлено на підставі ст.145 Цивільного кодексу УРСР із зазначенням того, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки порушене право підлягає захистові не шляхом визнання договору купівлі-продажу недійсним, а шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2007 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 року та постанову від 11.10.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд на підставі ч.2 ст.16, ч.1ст.20 Цивільного кодексу України, а також для з'ясування статусу позивача.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007, від 16.05.2007 було витребувано у позивача, відповідача 1 копії довідок про включення до ЄДРПОУ позивача; зобов'язано позивача встановити місцезнаходження відповідача 2 –ТОВ "Міленіум", зобов'язано позивача надати копію довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача 2. За невиконання позивачем вимог суду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007 було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування судом у органу реєстрації копії довідки про включення ЄДРПОУ відповідача-2 ТОВ "Міленіум" та залишено позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2007 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007 була скасована, справа направлена на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 у справі №39/600-07(16/81-07(25/84) в позовних вимогах організації орендарів орендного підприємства „Завод „Луч” до колективного підприємства „Луч” та товариства з обмеженою відповідальністю „Мілленіум” про визнання договору недійсним відмовлено на підставі ст. 145 Цивільного кодексу УРСР (ст.388 ЦК України) із зазначенням, що у вибраний позивачем спосіб, позовні вимоги задоволенню не підлягають; також зазначено, що діяльність Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" не припинена, станом на 03.05.2007 Організація орендарів значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним номером 26141117. Постановою від 25.02.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення суду від 13.12.2007 залишено без змін за тих же підстав. Постановою Вищого господарського суду від 05.06.2008 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 скасована на підставі ст.20 ГПК України, справа направлена на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Постановою від 13.08.2008 Дніпропетровським апеляційним господарським судом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 залишено без змін на підставі ст.145 ЦК УРСР (ст.388 ЦК України), крім того судом апеляційної інстанції зазначено, що діяльність Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" повинна була припинитися у 1996 році, в 1997 році відбулася реорганізація Організації орендарів у Колективне підприємство "Луч", Статут КП "Луч" зареєстровано, до КП "Луч" перейшло у власність все майно..

Організація орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 13.08.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 у справі №39/600-07 та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.04.2001 між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) на Промисловій товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з умовами, якого продавець продав, а покупець купив приміщення контори, позначену на генеральному плані під №1, загальною площею 350,3кв.м та підвал площею 180,9кв.м, прохідну, визначеної на генеральному плані під №7, загальною площею 7,7кв.м, огорожу, позначену на генеральному плані під №8 та 9, які знаходяться в м. Павлограді Дніпропетровської області по вул. Горького, 145.

У договорі зазначено, що відчужувані об’єкти нерухомого майна належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 13.04.2001, виданого на підставі рішення виконкому Павлоградської міської ради від 14.02.2001 за №73 та зареєстрованого Павлоградськім БТІ за № 16-191 від 18.04.2001.

Однак, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2004 у справі № 8/14 п.2 рішення виконкому Павлоградської міської ради №73 від 14.02.2001 було визнано недійсним в частині оформлення права власності відповідача-1 на майно, яке продано за оскарженим договором. Зазначеним рішенням, яке набуло законної сили, встановлено, що відповідач-1 не набув права власності на спірне майно.

Позивач за уточненими вимогами просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.04.2001, укладеного між відповідачами, за яким приміщення контори, визначеної на генеральному плані під № 1, загальною площею 350,3 кв.м з підвалом площею 180,9 кв.м, прохідної, визначеної на генеральному плані під №7, загальною площею 7,7 кв.м, огорожа, визначена на генеральному плані під № 8 та № 9, які знаходяться в м. Павлограді Дніпропетровської області по вул. Горького,145 продані КП “Луч” - ТОВ “Мілленіум”.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що спірний договір було укладено особою, а саме КП “Луч”, яка не була власником майна, що продано за договором. Власником є саме організація орендаторів орендного підприємства „Завод „Луч”, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2004 у справі №8/14. В якості правових підстав задоволення позову позивач посилається на ст.ст. 16, 658 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 48 Закону України „Про власність”.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2006. у справі № 31/367(32/203) визнано недійсним також свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Павлоград, вул. Горького,145 за КП „Луч”, що видане Палоградською міською радою 13.04.2001 за №73.

Згідно ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на час укладення оскаржуваного договору, недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Суд, при новому розгляді справи, відмовив в задоволенні позову, пославшись на те, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки порушене право підлягає захистові не шляхом визнання договору купівлі-продажу недійсним, а шляхом пред’явлення віндикаційного позову, що передбачений ч.1 ст.145 ЦК УРСР.

Як вбачається з оскаржуваних постанови та рішення, при новому розгляді суди першої та апеляційної інстанції не врахували вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2007.

Суди першої та апеляційної інстанцій вдруге необґрунтовано відмовили в позові, вказавши на необхідність звернення за захистом порушеного права у інший спосіб, а саме звернення до суду з віндикаційним позовом.

З даним висновком колегія суддів не погоджується оскільки віндикаційний позов це позов власника про повернення йому майна, що вибуло з його володіння, який пред'являється до особи, у незаконному володінні якої знаходиться це майно, а як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивач є власником спірного майна, а відповідач 1 права власності на майно не набув. При цьому судами не було встановлено, чи був виконаний спірний договір, в чиєму володінні знаходиться майно, продане за спірним договором купівлі-продажу, адже подання віндикаційного позову можливе лише за умов знаходження майна у володінні відповідача.

Не взяті до уваги попередні рішення судів, наявні в матеріалах справи щодо діяльності Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч", в яких зазначається, що докази передачі Колективному підприємству "Луч" Організацією орендарів ОП "Завод "Луч" майна відсутні, тому твердження судом апеляційної інстанції, що діяльність Організації орендарів ОП "Завод "Луч" припинилась є спірним; судами не встановлено, чи відбулась реорганізація Організації орендарів ОП "Завод "Луч" в Колективне підприємство, в матеріалах справи відсутня довідка про включення КП "Луч" в ЄДРПОУ.

Колегія суддів повторно зазначає, що при новому розгляді справи судам слід врахувати, що перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений частиною 2 статті 16 ЦК України, яка відносить до таких способів, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, вибір передбаченого законом способу захисту, яким може бути відновлено порушене право, є прерогативою особи, що звертається з позовом.

Беручи до уваги, що позовні вимоги по суті не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до необґрунтованих рішення та постанови.

Враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови .

Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" задовольнити.

Постанову від 13.08.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 у справі №39/600-07(16/81-07(25/84) господарського суду Дніпропетровської області скасувати; справу № 39/600-07(16/81-07(25/84) направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська