Ухвала суду № 27904318, 10.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/12252/12 Справа № 436/2374/12 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К.С. Доповідач - Варенко О.П. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2012 року

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, зацікавлена особа: Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на дії посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року заявник звернулася до суду з вищезазначеною скаргою. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що предметом даної скарги є порушення посадовими особами Самарського ВДВС ДМУЮ її прав та свобод в рамках виконавчого провадження № 30962627, при примусовому виконанні старшим державним виконавцем ОСОБА_3 виконавчого листа № 2-275, виданого 24.12.2010 року Самарським районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з неї на користь ПАТ «УкрСиббанк»грошових коштів. Просила: визнати неправомірним ненадіслання їй старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 копії постанови про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку; визнати неправомірним ненадіслання їй старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 копії постанови про арешт належного їй автомобіля «Хонда Цивік», реєстраційний номер НОМЕР_1 у встановлений законом строк; визнати неправомірним початок виконання старшим державним виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 рішення суду без належного пересвідчення про факт отримання нею копії постанови про відкриття виконавчого провадження; визнати неправомірним нероз'яснення їй старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 її прав, як учасника і сторони у виконавчому провадженні; визнати неправомірним винесення постанови про арешт належного їй автомобіля «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1 та заборону його відчуження на десять днів пізніше фактичного арешту; визнати неправомірним проникнення в автомобіль «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1, вчинене старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 та працівником Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_4 без відповідного рішення суду про примусове проникнення до майна боржника; визнати неправомірним спосіб затримання автомобіля «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1, організованого старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 та працівником Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_4; визнати неправомірним спосіб доставлення автомобіля «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1 всупереч встановленому порядку, організованого старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 та працівником Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_4; визнати неправомірними поведінку, вислови старшого державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 під час арешту автомобіля «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1; визнати неправомірною заборону державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 здійснювати відеозапис під час арешту автомобіля; визнати неправомірним невиконання старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 рішення Конституційного Суду України про обов'язкове застосування державної мови при здійсненні повноважень органами державної влади; визнати неправомірним застосування вогнепальної зброї працівником Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_4; визнати неправомірним ставлення до повноважного представника ОСОБА_2, як до винуватої у вчиненні злочину особи без відповідного про те рішення компетентного суду; визнати неправомірним ненадання відповіді про суть прийнятого рішення за клопотанням про залучення до участі у виконавчому провадженні в якості представника ОСОБА_2 повноважного представника ОСОБА_5 (а.с. 3-10, 33-40).

01 жовтня 2012 року скаржником подано до суду заяву про зміну підстав скарги (а.с. 89), відповідно до якої, скаржник змінила підстави своєї скарги та в обґрунтування зазначила, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження та розшук майна боржника їй не надсилались, таким чином її було позбавлено права виконати вимоги рішення суду самостійно у добровільному порядку в наслідок службової недбалості ОСОБА_3 та виконуючого обов'язки начальника Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 насильно та незаконно проникли до її автомобілю та обшукали його за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема обшукав ОСОБА_4, який не мав при собі та не пред'явив на вимогу посвідчення державного виконавця або наказу про призначення його на посаду державного виконавця. Вказує, що ОСОБА_3 принижував її, застосовував нецензурні вислови, у тому числі до представника ОСОБА_5 Зокрема ОСОБА_3 заборонив проводити відеозйомку. Крім того, після застосування ОСОБА_4 зброї, у відповідь на вимогу ОСОБА_5 залишити автомобіль ОСОБА_3 застосував нецензурні вислови та залякування. Під час проникнення та обшуку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були у форменому одязі встановленого зразка та не застосовували державну мову. Автомобіль було затримано шляхом перекриття виїзду приватним автомобілем. Під час конфлікту ОСОБА_4 дістав предмет, схожий на пістолет, перезарядив та направив на ОСОБА_5, наказуючи лягти на землю та скласти руки за головою. ОСОБА_5 відмовився, після чого ОСОБА_4 здійснив постріл, хоча законних та необхідних підстав для застосування зброї не існувало. Станом на дату вилучення автомобіля вона мала грошові кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності та коштовне майно, на яке стягнення мало бути звернене в першу чергу. Вважає, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вбачається відповідності положенням ст.ст. 3, 19, 28, 30, 31, 34, 62, 64, ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 3 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст. 5 Загальної декларації прав людини»ст.ст. 311, 321 ЦК України, ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 376 ЦПК України, преамбули та ст. 1, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 6, п. 10 та 15 ч. 3 ст. 11, ч. 2-3 ст. 15, ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 31, ст. 40, ст. 52, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 5-6, 10, 14, 17 Закону України «Про державну службу», рішенню КСУ № 10-рп/99 від 14.12.1999 року у справі № 1-6/99 про застосування української мови, п. 4.1.1., п. 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, п. 1-4 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 в порядку ст. 383 ЦПК України на дії посадових осіб Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції під час виконання судового рішення, ухваленого по цивільній справі -відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення її вимог за скаргою на дії посадових осіб Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні в Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходилось зведене виконавче провадження з виконання: виконавчого листа по справі № 2-625 від 30.06.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»грошових коштів у розмірі 28320,20 гривень, яке було відкрито 14.12.2010 року (а.с.146-178); виконавчого листа по справі № 2-275 від 24.12.2010 року, виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровськ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк»грошових коштів у розмірі 171796,23 гривень, яке було відкрито 27.01.2012 року (а.с. 112-136); судового наказу по справі №2-н-182 від 09.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк»грошових коштів у розмірі 29157,61 грн. (а.с. 137-145).

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2010 року та акту від 29.09.2010 року вбачається, що адреса мешкання боржника ОСОБА_2 зазначена АДРЕСА_2 (а.с. 148-150).

14.12.2010 року державним виконавцем Лисенко Д.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-625 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Фінанси та Кредит» суми у розмірі 28320,20 грн. (а.с. 152).

30.12.2010 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби міського управління юстиції ОСОБА_8 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук автомобіль «Хонда Цивік»н/з НОМЕР_1 (а.с. 153).

06.02.2012 року старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про оголошення у розшук автомобіля «Хонда Цивік»р/н НОМЕР_1, яка 08.02.2012 року була надіслана до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 125, 126).

09.02.2012 року постановою старшого державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 об'єднано виконавче провадження № 30962627 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк»грошових коштів у розмірі 171796,23 грн. в зведене виконавче провадження № 31601680 (а.с. 179).

09.02.2012 року стягувач, ПАТ «Укрсиббанк» звернувся із заявою до Самарського ВДВС ДМУЮ, в якій повідомив, що автомобіль «Хонда Цивік»д/н НОМЕР_1 знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бєлостоцького, 36, та просив негайно провести виконавчі дії, скласти акт опису та арешту автомобілю «Хонда Цивік»д/н НОМЕР_1, в зв'язку з тим, що існує загроза приховування або втрати заставленого автомобіля (а.с. 121).

10.02.2012 року в м. Дніпропетровську по вул. Білостоцького, було складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого описано і накладено арешт на майно автомобіль марки Хонда Цивік, держ. номер НОМЕР_1 синього кольору, 2007 року випуску, легковий седан -В, що належить ОСОБА_2 (а.с. 180-183).

Також, 20.02.2012 року старшим державним виконавцем Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 при примусовому виконанні судового наказу № 2-н-182 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк»грошових коштів у розмірі 29157,61 грн., було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 143), що також підтверджується копією витягу про реєстрацію в Держаному реєстрі обтяжень рухового майна (а.с. 13, 43).

23.02.2012 року постановою старшого державного виконавця Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 об'єднано виконавче провадження № 31364045 з примусового виконання судового наказу № 2-н-182 в зведене виконавче провадження № 31301680 (а.с. 144).

Згідно копії паспорту ОСОБА_2, вона з 22 липня 1996 року по 25 грудня 2007 року була зареєстрована по АДРЕСА_4 та з 25 грудня 2007 року зареєстрована в АДРЕСА_3 (а.с. 11, 41). При цьому, згідно пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні, вона до 2012 року не проживала за останнім місцем реєстрації.

Як вбачається з кредитного договору № 11263657000 від 05 грудня 2007 року місце проживання/адреса для листування позичальника зазначена АДРЕСА_4. Відповідно до п. 3.4.2. кредитного договору № 11263657000 від 05 грудня 2007 року позичальник зобов'язаний письмово повідомити банк про зміну будь-яких даних щодо особи позичальника, а саме: паспортних даних, фактичної адреси проживання, адреси для листування, даних, щодо прописки (реєстрації), номеру робочого, домашнього телефону, місця роботи (а.с. 116-120).

З наданих суду матеріалів виконавчих проваджень вбачається, що вся кореспонденція на ім'я ОСОБА_2 надсилалась на відомі адреси боржника: вул. Ладозька, 2/23 (а.с. 136) та вул. Іларіонівська, 25/6 (а.с. 138, 142, 148, 151, 154, 160, 161).

Актом державного виконавця ОСОБА_4. від 02.02.2012 року встановлено, що виходом державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі вул. Іларіонівська, 25/6 м. Дніпропетровськ, на момент складання акту було встановлено, що двері до квартири відчинив батько боржника, запросив до квартири та повідомив, що його донька за даною адресою не мешкає, де мешкає йому не відомо (а.с. 173).

Актом державного виконавця ОСОБА_4. від 02.02.2012 року встановлено, що після візиту до боржниці біля будинку № 25 по вул. Іларіонівській державний виконавець зустрів боржницю ОСОБА_2, якій було надано виклик на прийом до державного виконавця на 03.02.2012 року (а.с. 176).

Актом державного виконавця ОСОБА_4. від 03.02.2012 року встановлено, на прийом до державного виконавця ОСОБА_4. з'явилась ОСОБА_2 та повідомила, що рішення суду без правової допомоги в самостійному порядку виконати не може, оскільки вона не володіє юридичними знаннями. Державним виконавцем було надано реквізити Самарського ВДВС ДМУЮ для сплати заборгованості за виконавчим провадженням (а.с. 177).

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем було надано можливість залучити повноважного представника у виконавчому провадженні.

Актом державного виконавця Сіухіна В.В. від 08.02.2012 року встановлено, на прийом до державного виконавця з'явився ОСОБА_5, який є представником ОСОБА_2 за довіреністю. На особистому прийомі у державного виконавця Лисичкін С.С. почав погрожувати державному виконавцю кримінальною відповідальністю та фізичною розправою. В зв'язку з неадекватною поведінкою та погрозами державному виконавцю, було прийнято рішення проводити відеозапис в порядку ч. 3 п. 14 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». Після початку відео фіксації державним виконавцем, ОСОБА_5 відмовився від ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та покинув приміщення Самарського ВДВС ДМУЮ (а.с. 178).

Крім того, судом встановлено, що надана ОСОБА_5 копія довіреності, не відповідала вимогам пункту 5.27 «Організаційно-розпорядчої документації», затвердженої Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, тобто не була належним чином завірена, а також зазначеною особою не було надано документів, які підтверджують особу.

Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 2678-К від 30.12.2011 року ОСОБА_4 був призначений на посаду державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ як такий, що пройшов за конкурсом, з випробувальним терміном на два місяці з 30 грудня 2011 року (а.с. 111).

Відповідно до висновку фахівця судово-медичного експерта № 1970, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою правого колінного суглобу, гемартрозу правого колінного суглобу, спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, на який вказує обстежений. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більше як 21 день) (а.с. 191-192).

Крім того, як вбачається зі змісту ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Як вбачається зі скарги, ОСОБА_2 оскаржує дії посадових осіб Самарського ВДВС ДМУЮ, вчинені 10.02.2012 року в її присутності, при цьому скаргу подано до суду 23.03.2012 року, тобто із значним порушенням встановленого законом строку. Поважних причин пропуску строку та підстав для поновлення даного строку судом не встановлено.

Вирішуючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Щодо заперечень апелянта на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні її заяви про відвід судді Маштака К.С., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки відсутні підстави для відводу, передбачені ст.ст.20,21 ЦПК України і ухвала суду відповідає вимогам норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 387 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді