Ухвала суду № 27895887, 15.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/739/11

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виробничо-комерційної приватної фірми "РІО" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційної приватної фірми "РІО" до Державна податкова інспекція у м. Чернівцях про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року виробничо-комерційна приватна фірма «Ріо» (ВКПФ «Ріо») звернулась в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (ДПІ у м. Чернівцях) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2011 року №0001180171/0 та №0000130233/0 в частині суми 12956,88 грн., в тому числі за основним платежем - 10365,50 грн. та штрафними санкціями - 2591,38 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року №981 "Про утворення територіальних органів державної податкової служби" перетворено Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях на Державну податкову інспекцію у м. Чернівці Державної податкової служби. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 55 КАС України допускає заміну Державної податкової інспекції у м. Чернівцях її правонаступником - Державної податкової інспекції у м. Чернівці Державної податкової служби (ДПІ у м. Чернівці).

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Чернівцях проведено планову виїзну перевірку ВКПФ «Ріо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 12 березня 2011 року №571/23-3/25080951.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 21616 грн. в тому числі : за IV квартал 2009 року в сумі 4781 грн, за І квартал 2010 року в сумі 4528 грн, І півріччя 2010 року в сумі 8828 грн., 9 місяців 2010 року в сумі 12923 грн., 2010 рік в сумі 16835 грн., а також порушення позивачем п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п 17.2 ст. 17, п.п. 19.2. «а», «б» п. 19.2. ст. 19, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме позивачем не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року в сумі 4207,87 грн.

На підставі акта перевірки, 21 березня 2011 року ДПІ у м. Чернівцях прийняті податкові повідомлення-рішення №0001180171/0, яким ВКПФ «Ріо» збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 5259,84 грн., з яких за основним платежем - 4207,87 грн. та штрафними санкціями - 1051,97 грн., а також №0000130233/0, яким ВКПФ «Ріо» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 27020 грн., з яких основний платіж - 21616 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5404 грн.

Не погоджуючись з даними рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, а також те, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Згідно пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 вказаного Закону норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачем амортизації на основні засоби (холодильні установки), оскільки факт придбання такого обладнання і відповідно витрати на його придбання позивачем жодним документом не підтверджено, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000130233/0 від 21 березня 2011 року є правомірним і таким, що не підлягає скасуванню.

Крім того, вказані обставини також підтверджуються актом попередньої перевірки №4337/23-1/25080951 від 30 грудня 2009 року, згідно висновків яких позивачем порушено пп. 8.1.2, пп. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ВКПФ «Ріо» нараховувалась амортизація на основні засоби, факт придбання яких не встановлено, на підставі якого податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені позивачем в судовому порядку і згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі №2а-2018/10/2470 останні визнанні чинними.

При цьому, що стосується посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при відмові у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №2а-2018/10/2470 до вирішення касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта на те, що згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001180171/0 від 21 березня 2011 року, яким ВКПФ «Ріо» збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 5259,84 грн., з яких за основним платежем - 4207,87 грн. та штрафними санкціями - 1051,97 грн. за здавання позивачем в оренду транспортних засобів та мобільних телефонів з огляду на наступне.

Підпунктом «а» п. 17.2 ст.17 вказаного Закону передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Зі змісту пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Так, згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 19.2. «а», «б» п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що отриманні позивачем доходів за послуги здавання в оренду транспортних засобів та мобільних телефонів є доходом фізичної особи і підлягає оподаткуванню, однак позивачем даний податок не був нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу виробничо-комерційної приватної фірми "РІО", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.