Постанова № 27895353, 04.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4701/11

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача (апелянта): Кучерявої І.П.

представника відповідача: Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кубличське хлібоприймальне підприємство" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кубличське хлібоприймальне підприємство" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Теплицьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кубличське хлібоприймальне підприємство» (ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство») звернулось в суд з адміністративним позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Теплицьке відділення) (Гайсинська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 липня 2011 року №0000092301 та від 19 вересня 2011 року №0000112301.

24 січня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Гайсинською МДПІ (Теплицьке відділення) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 липня 2011 року №163/2301/35797803.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4; п.1.23 ст.1; п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 316 667,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 222 151, 00 грн. та за 4 квартал 2010 року в сумі 94 516,00 грн.; порушення позивачем п.п.4.1., 4.1.6 п.4.1. ст..4; п.1.23 ст.1; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта по податку на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 5498,00 грн., за 1 півріччя 2010 року в сумі 77 525,00 грн. та за 1 квартал 2011 року в сумі 423 355,00 грн.

Також, виявлено порушення позивачем п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб в сумі 413,52 грн.

На підставі акта перевірки, 28 липня 2011 року Гайсинською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000082301, яким ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 395833,75 грн., в тому числі 316667 грн. -за основним платежем, 79166,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000092301, яким ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 423 355,00 грн., та застосовано штрафну санкцію у сумі 1 грн.

За результатами розгляду поданих позивачем на вказані податкові повідомлення-рішення скарг ДПА у Вінницькій області залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0000092301, а податкове повідомлення рішення від 28 липня 2011 року №0000082301 скасоване в частині 32 986,25 грн. (26 389,00 грн. основний платіж та 6 597,25 грн. штрафної санкції) визначеної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За таких обставин, 19 вересня 2011 року Гайсинською МДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000112301, яким ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 362 847,50 грн., з них 310 069,75 грн. -основний платіж та 52 777,75 грн. -штрафних санкцій.

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що якщо боржник не розрахувався за отримані товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою в силу пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, а також якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, вона на підставі п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включається до складу валових доходів, при цьому такий платник податку повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем в 2009 році віднесено до валових витрат вартість послуг наданих ПП «Тріал-Агро», ТОВ «Росток Плюс» та ТОВ «Алем ЛТД», що відображено позивачем в бухгалтерській звітності, як кредиторська заборгованість в сумі 633335 грн.

В подальшому позивачем було укладені трьохсторонні угоди по переведенню боргу між його кредиторами та ПП «Агрофірма «Алькор-Р». Згідно даних договорів ПП «Тріал-Агро», ТОВ «Росток Плюс» та ТОВ «Алем ЛТД» надали своє право вимоги за зобов'язаннями ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» третій стороні ПП «Агрофірма «Алькор-Р», а саме:

- 01 липня 2010 року між ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство», ПП «Тріал Arpo» та ПП «Агрофірма «Алькор-Р» укладено договір №1/03-5 про переведення боргу в сумі 420888 грн.;

- 01 серпня 2010 року між ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство», TOB «Росток Плюс» та ПП «Агрофірма «Алькор-Р» укладено договір №1/03-4 про переведення боргу в сумі 84000 грн.;

- 01 серпня 2010 року між ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство», TOB «Алем ЛТД» та ПП «Агрофірма «Алькор-Р» укладено договір №1/03-3 про переведення боргу в сумі 128476 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб (ч. 1, 2 ст. 510 ЦК України).

Підстави зміни кредитора у зобов'язанні врегульовані ст. 512 ЦК України.

Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, чинним законодавством не забороняється укладення договорів про переуступку боргу.

Крім того, відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пунктом 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.8 ст. 5 цього Закону.

Так, правила ведення податкового обліку встановлені п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Разом з тим, згідно пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи з інших джерел у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що договори укладені між ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» та ПП «Тріал-Агро», ТОВ «Росток Плюс» та ТОВ «Алем ЛТД» є оплатними, а також згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» провело повністю розрахунок із новим кредитором ПП «Агрофірма «Алькор-Р».

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що укладені між ТОВ «Кубличське хлібоприймальне підприємство», ПП «Тріал-Агро», ТОВ «Росток Плюс», ТОВ «Алем ЛТД» та ПП «Агрофірма «Алькор-Р» договора переуступку боргу ніким не оскарженні, а відтак є чинними і виконані сторонами.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не взято до уваги те, що договори є чинними, сума кредиторської заборгованості перед ПП «Агрофірма «Алькор-Р» погашена, а відтак висновки щодо включення позивачем до валового доходу сум безоплатно наданих послуг є безпідставними і прийняті податковим органом відносно останнього оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які в свою чергу є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кубличське хлібоприймальне підприємство" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кубличське хлібоприймальне підприємство" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Теплицьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області від 28 липня 2011 року №0000092301 та від 19 вересня 2011 року №0000112301.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" травня 2012 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.