Ухвала суду № 27895338, 21.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5861/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скибинці" до Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції (Погребищенське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Скибинці» (ТОВ «Скибинці») звернулось в суд з адміністративним позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Погребищенське відділення) (Іллінецька МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року №0000702301.

25 січня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Іллінецька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідними №14342 та №14798 подали заяви з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Скибинці» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень-вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2011 року №17/34335005.

За результатами проведеної перевірки податковим органом підтверджено відображене ТОВ «Скибинці» у декларації за вересень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 201630 грн. та підтверджено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 201630 грн.

При цьому, в порушення п. 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI ТОВ «Скибинці» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 201630 грн. так, як бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення попереднього звітного періоду (серпня 2011 року), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, а так як по декларації за попередній звітній період (серпень 2011 року) різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має позитивне значення, то право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування у вересні 2011 року у платника не виникає.

На підставі акта перевірки, 19 грудня 2011 року Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702301, яким ТОВ «Скибинці» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 201630 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 50407 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 вказаної вище статті передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду. Для прийняття такого рішення платник податку суму бюджетного відшкодування, яка підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, відображає у рядку 23.2 податкової декларації. Зазначена у рядку 23.2 податкової декларації сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач за перевіряємий період рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, не приймало, однак у податкових деклараціях за вказаний період відображав суми, які підлягали бюджетному відшкодуванню у рядку 24 податкової декларації - як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а відтак не позбавляє права позивача в наступних податкових періодах прийняти рішення про повернення вказаних сум бюджетного відшкодування.

Що стосується посилань апелянта на те, що позивачем порушено вимоги п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме при подачі податкових декларацій за період березень-вереснь 2011 року не приймались рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податоких) періодів, то колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем у деклараціях за період березень-вереснь 2011 року суми бюджетного відшкодування зазначались у рядках 24 податкових декларацій, а не в рядках 23.2, що не позбавляє права позивача на прийняття рішення про повернення вказаних сум бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді /підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар