Ухвала суду № 27895321, 14.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12799/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Конкурент" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Конкурент" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року приватне підприємство «Конкурент» (ПП «Конкурент») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року №0003402301/1630.

28 листопада 2011 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Конкурент» з питань підтвердження відомостей, отриманих від ПП «Сент Айленд» за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 27 травня 2011 року №3951/23-1/36897366.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп.. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого ПП «Конкурент» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на загальну суму 27983 грн.

Також виявлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216, ст.. 218 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовленні ними по правочинах при придбані та продажу товарів. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

На підставі акта перевірки, 09 червня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0003402301/1630 яким ПП «Конкурент» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 27983 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6996 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, про відсутність фактичного здійснення операцій із зазначеним контрагентом, а саме ПП «Сент Айленд» в межах господарської діяльності підприємств, що підтверджується відсутністю належним чином документів що підтверджують транспортування продукції, її приймання та передачі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, згідно п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168) податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року №488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01 січня 1996 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12 квітня 2010 року між ПП «Конкурент» (Покупець) та ПП «Сент Айленд» (Постачальник) укладено договір поставки №1204/02п, згідно умов якого Постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановленні даним договором строки продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1 вказаного договору Постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах EXW - склад Постачальника (згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року), якщо інші умови поставки не зазначені в додаткових угодах до договору.

Крім того, додатковою угодою №1 до договору доповнено п. 2.1 реченням наступного змісту: За наявності попередньої домовленості з Покупцем, Постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDU - склад Покупця (згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року).

В той час, для перевірки ПП «Конкурент» надані тільки документи, що мають назви видаткові накладні та податкові накладні. Інші документи, які свідчать про характеристики та якість поставленого товару перевіркою не виявлено, а підприємством не надано. Так як в ході проведення перевірки не представлено вищезазначені документи, які є обов'язковими при передачі товару, перехід права власності не відбувся тобто немає підтвердження фактичного отримання товару. Витрати, понесені на придбання товару не оформлені відповідними первинними документами. У зв'язку з вищезазначеним, відсутнє підтвердження фактичного придбання товару та не доведено факт її використання у межах господарської діяльності.

Крім того, ПП «Конкурент» під час проведення перевірки ревізору не надано акти приймання-передачі товару, рахунку-фактури. Натомість в матеріалах справи містяться товарно-транспортна накладна та подорожній лист, які належним чином не оформлені, копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей не співпадають із оригіналами цих довіреностей, а також посвідчення про відрядження містять виправлення.

Наведені обставини свідчать про безтоварність проведених операцій, та відсутність фактично понесених витрат у ПП «Конкурент».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що товарно-матеріальні цінності не могли бути реалізовані позивачем, а отже, є вірним висновок податкового органу про невикористання його в господарській діяльності, перерахування ПП «Конкурент» коштів на ПП «Сент Айленд» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим такі дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, і як наслідок - безпідставне формування податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Конкурент", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року, -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді /підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар