Ухвала суду № 27895199, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11286/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова -промислова компанія «Гортекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова -промислова компанія «Гортекс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000520702 від 17 травня 2011 року та № 0000560702 від 18 травня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та постановити нову, якою відмовити в задоволені вимог адміністративного позову.

В апеляційній скарзі, в обґрунтування своїх вимог та на спростування доводів позивача про протиправність податкових повідомлень - рішень, апелянт посилається на те, що ТОВ ТПК «Гортекс»було не підтверджено належним чином фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, отже не підтверджено реалізацію товару, а відтак відсутні підстави для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова -промислова компанія «Гортекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010, січень 2011 років, про що складено Акт № 55/07-02/16473723 від 22 квітня 2011 року.

Вказаним актом встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.3.2 п. 7.2, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, січень 2011 року на суму 232 704 грн., в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму 47 361,88 грн.

Також, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ТПК «Гортекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, липень, серпень, жовтень та листопад 2010 року, про що складено Акт № 60/07-02/16473723 від 28 квітня 2011 року.

Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.3.2 п. 7.2, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад 2010 року на суму 609 873 грн.

На підставі актів перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2011 року № 0000520702 та від 18 травня 2011 року № 0000560702, якими позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 842 577 грн.

Вважаючи податкові повідомлення - рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було доведено суду допустимими доказами підтвердження фактичного перетину експортованих товарів через кордон України. А відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем неправомірно, без достатніх для того підстав.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок обчислення, сплати податку на додану вартість та порядок формування податкового кредиту регулював Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Порядок бюджетного відшкодування ПДВ регламентовано пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Так, згідно пп. 7.7.1 ст. 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні розрахованої суми, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацом «а»пп. 7.7.2 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді така сума, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, та поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту згідно з положеннями глав 31 -32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди).

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до ст. 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Згідно із ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 11 лютого 2008 року № 11/1-19/1458-ЕП, №2429/7/16-1117, на вантажно-митній декларації митним органом за зверненням платником податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортних товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу, такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Як встановлено судом першої інстанції, факт вивезення товарів за межі митної території України за спірними вантажними митними деклараціями підтверджується, зокрема, листами Київської регіональної митниці від 01 квітня 2011 року № 40/8-36/3848, від 11 червня 2012 року № 14/4-18//18150, від 20 серпня 2012 року № 14/4/-18/21459 про факт фактичного вивезення експортованих позивачем товарів за межі митної території України та постановою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року по справі № 3-5520/11, якою встановлено фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що наявність чи відсутність відмітки про фактичне вивезення товарів за межі митної території України не впливає на фактичний вивіз товарів, її наявність лише свідчить про додаткову перевірку факту вивозу, у зв'язку з чим відсутність такої відмітки не свідчить про не вивезення товару за межі України, і не є порушенням митного законодавства та митного оформлення товарів.

При цьому, для формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість достатнім є факт вивезення товарів, який засвідчений належним чином оформленою вантажною митною декларацією. А тому, оскільки, позивачем на підтвердження факту вивезення товарів надано належним чином оформлену вантажну митну декларацію, то ним правомірно сформовано податковий кредит податку на додану вартість.

Апелянтом не надано будь-яких доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій ТОВ ТПК «Гортекс».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000520702 від 17 травня 2011 року та № 0000560702 від 18 травня 2011 року прийняті без достатніх підстав та з порушенням норм чинного законодавства, а тому скасовані обґрунтовано.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.