Ухвала суду № 27894388, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3908/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович В.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «Фастів Будсервіс»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РІП». Позивач стверджує, що придбав послуги у ТОВ «РІП» правомірно, тому підстави для визнання укладеного договору нікчемним відсутні.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити позов повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс» зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 січня 2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 294143.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 березня 2012 року № 200035998, ТОВ «Фастів Будсервіс» перебуває на податковому обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 21 лютого 2012 року по 27 лютого 2012 року посадовою особою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фастів Будсервіс» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 3 березня 2012 року № 1/1/2302-32932312.

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Фастів Будсервіс»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16333,00 грн. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Фастів Будсервіс» показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РІП».

На підставі висновків акту перевірки, 12 березня 2012 року Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132302, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Фастів Будсервіс»з податку на додану вартість на 16333,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 4083,25 грн..

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2011 року між ТОВ «Фастів Будсервіс» та ТОВ «РІП» укладено договір підряду № 06/11. Згідно умов вказаного договору, Підрядник (ТОВ «РІП») приймає на себе виконання будівельних ремонтних робіт по ремонту 2-го поверху дитячого будинку, який розташований за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Мічуріна, будинок 22, а Замовник (ТОВ «Фастів Будсервіс») зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 06/11 виписано: акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, локальний кошторис № 2-1 на оздоблювальні роботи «Ремонт дитячого будинку», довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2011 року, довідку про договірну ціну на будівництво «Ремонт дитячого будинку», що здійснюється у 2011 році, підсумкову відомість ресурсів за червень 2011 року, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1 на оздоблювальні роботи, накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 1 червня 2011 року, податкову накладну від 30 червня 2011 року № 349 на загальну суму 98000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16333,00 грн..

Грошові кошти за виконані будівельні роботи ТОВ «Фастів Будсервіс» на банківський рахунок ТОВ «РІП» не перераховувало.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: - а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; - б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); - в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; - г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд першої інстанції встановлено, що директором ТОВ «РІП» (контрагента ТОВ «Фастів Будсервіс») є ОСОБА_2.

Саме від імені ОСОБА_2 підписано додані до позовної заяви первинні бухгалтерські документи за господарськими операціями між ТОВ «Фастів Будсервіс» і ТОВ «РІП» та податкову накладну від 30 червня 2011 року № 349.

Разом з тим, згідно протоколу допиту від 18 червня 2012 року, ОСОБА_2пояснив, що наміру реєструвати ТОВ «РІП» не мав, про фінансово-господарську діяльність підприємства ТОВ «РІП» не знав, договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ТОВ «РІП» не підписував.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не директором ТОВ «РІП», а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності послуг тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих за договором підряду № 06/11, необхідно зазначити наступне.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором підряду, укладеним з ТОВ «РІП», зокрема, документи щодо закупівлі будівельних матеріалів для виконання робіт, товарно-транспортні накладні щодо перевезення будівельних матеріалів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, складські документи, виробничі документи.

Позивачем вимог ухвали суду не виконано.

Необхідно зазначити, що специфіка виконання будівельних робіт обумовлена необхідністю використання при виконанні робіт витратних матеріалів, обладнання, залучення кваліфікованих працівників.

Так, підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору підряду № 06/11 встановлено, що Замовник (ТОВ «Фастів Будсервіс») зобов'язаний передати Підряднику (ТОВ «РІП») підготовлений для роботи будівельний майданчик, будівельні матеріали та затверджену проектну документацію із відміткою «для виконання робіт». Згідно із пунктом 2.3.1 вказаного договору, замовник комплектує об'єкт будівництва власним устаткуванням, транспортом, та матеріалами, які передаються на відповідальне зберігання.

Документів щодо закупівлі ТОВ «Фастів Будсервіс» будівельних матеріалів, їх транспортування та зберігання позивачем не надано. У свою чергу, ТОВ «РІП» не могло виконати будівельні роботи без відповідних матеріалів.

Крім того, операції з виконання будівельних робіт ТОВ «РІП» не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності ресурсів, які економічно необхідні для виконання будівельних робіт про що свідчить відсутність: робітників, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до акту перевірки від 7 вересня 2011 року № 1984/23-03/32163147, за даними декларації з податку на прибуток основних засобів ТОВ «РІП»не має, рядки 4.10, 07 декларації з податку на прибуток прокреслені, що свідчить про відсутність у ТОВ «РІП» трудових ресурсів.

Згідно із базами даних «Інформаційно-пошукова система», місцезнаходження ТОВ «РІП» не встановлено. На запит податкового органу ТОВ «РІП» не надано документів щодо фінансово-господарських операцій із ТОВ «Фастів Будсервіс».

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, факт виконання будівельних робіт за договором підряду № 06/11 не підтверджується.

Суд першої інстанції також не узяв до уваги надані позивачем первинні документи за господарськими операціями між ТОВ «Фастів Будсервіс» та Благодійним фондом «Фастівчани», оскільки вони не містять даних щодо договору підряду від 25 травня 2011 року № 06/11 та не підтверджують факт його виконання.

У довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах приймання виконаних будівельних робіт за договором між ТОВ «Фастів Будсервіс» та Благодійним фондом «Фастівчани» ТОВ «РІП» не вказано у якості субпідрядника.

За таких обставин, досліджені документи не дають підстав вважати, що ТОВ «РІП»виконувало будівельні роботи як субпідрядник за договором, укладеним між ТОВ «Фастів Будсервіс» та Благодійним фондом «Фастівчани».

З урахуванням вищезазначеного, позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 06/11 із ТОВ «РІП», отже відсутні належні докази здійснення господарської операції.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч наведеним вимогам, надав суду належні докази на підтвердження правомірності своїх дій та спростував доводи позивача. В той же час позивач не довів обґрунтуваність своїх позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»- залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 04 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.