УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" грудня 2012 р. Справа № 7/5007/1168/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшову Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився'
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (м. Львів)
до Приватного підприємства "Житомироблдрукарня" (м.Житомир)
про стягнення 2050,22 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2050,22грн. заборгованості, з яких: 2000,00 грн. - основний борг, 50,22 - 3% річних.
Сторони своїх представників в засідання суду не направили. Про причини неявки суд не повідомлено.
22.11.12р. від позивача надійшло письмове обгрунтування суми витрат на послуги адвоката.
Також 22.11.12р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2000,00грн. в зв'язку з сплатою відповідачем . Решту позовних вимог підтримує.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях.
Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.12р. на підставі видаткової накладної №3088 (а.с. 17 ) та 17.04.12р. на підставі видаткової накладної №3203 (а.с.19) ТзОВ"Екотеп" було передано ПП"Житомироблдрукарня" у власність товар в кількості, асортименті, за цінами та на суму згідно визначених видаткових накладних на загальну суму 5 925,00грн.
Розрахунок за отриманий товар ПП"Житомироблдрукарня" здійснено частково у розмірі 3925,00грн., згідно банківських виписок від 17.04.12р., 10.05.12р., 16.07.12р., 06.09.12р., 27.09.12р., 01.10.12р. (а.с. 21- 27).
Станом на 01.10.12р. основна заборгованість відповідача перед позивачем по вищевказаних видаткових накладних становила 2000,00грн.
Станом на 06.12.12р. відповідачем після пред'явлення позову до суду сплачено заборгованість в розмірі 2000,00грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи відсутня, але позивач просить стягнути з відповідача 50,22грн. 3% річних. за період з 11.04.12р. по 08.10.12р.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи сторони не укладали письмового договору купівлі-продажу та не визначали строк виконання покупцем свого обов"язку щодо оплати товару. Отже, їхні дії суд розцінює як усну домовленість про здійснення операції.
Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% річних складає 50,22грн. (а.с.2).
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, з урахуванням обставин даної справи, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 11,27грн., зокрема, нарахованих за період з 17.08.12р. (закінчення семиденного терміну з дня пред'явлення вимоги) по 08.10.12р. (дата позовної заяви).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату наданих послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 11,27грн. У задоволенні позову в частині стягнення 38,95грн. річних суд відмовляє.
Також позивач просить стягнути з відповідача 300,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Обґрунтовуючи дану вимогу, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання адвокатських послуг від 01.08.12р. (а.с.14), укладений між ТзОВ "Екотеп" та адвокатом Шишка О.М., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1524, а також долучив копію банківської виписки (а.с. 27) про сплату адвокатських послуг в суммі 300 грн. на користь Шишка О.М .
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить зокрема оплата послуг адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом N 6/VI від 12.10.99 р., які на підставі статей 15, 16 Закону "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.
У п. 2 ст. 33 Правил встановлено принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Крім того, судом враховано, що розмір відшкодування названих витрат є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обсягу виконаних робіт.
За таких обставин, суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення 300,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 11,27грн. В іншій частині позову стягнення 3% річних в сумі 38,95грн. суд відмовляє та припиняє провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.
Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на послуги адвоката покладаються на відповідача .
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного Підприємства "Житомиоблдрукарня" (10024, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17, код 37151728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (79013, м.Львів, вул. Архітекторська, 7/5, код 19332414) :
- 11,27 грн. - 3% річних;
- 1609,50грн. сплаченого судового збору;
- 300,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.12.12
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1-у спр.
2-3-стор. рек. з повід.
Судове рішення № 27893594, Господарський суд Житомирської області було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/5007/1168/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: