УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" грудня 2012 р. Справа № 7/5007/1301/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшову Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Окушко О.В. - дов. від 21.12.11р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)
до Коростишівської міської ради (м.Коростишів)
про стягнення 27156,54 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27156,54 грн. заборгованості, з яких: 26709,72 грн. - основний борг, 372,18 грн. - пеня, 74,64 грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та надала: довідку ВС у Коростишівському районі згідно якої в ЄДР підприємств та організацій України станом на 05.12.12р. значиться ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"; довідку від 06.12.12р. згідно якої станом на 06.12.12р. за відповідачем перед позивачем по договору №107/09-Ф-П підряду на виконання комплексу робіт пов'язаних з заміною фасадних газопроводів будинків складає 26709,72грн. та копію акту звірки від 28.11.12р.
Суд оглянув оригінали документів.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні. Ухвалу господарського суду від 21.11.12р. відповідач отримав. Про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду, а отже про час і місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
03 липня 2009р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" (позивачем, підрядником) та Коростишівською міською радою (відповідачем, замовником) був укладений договір підряду № 107/09-Ф-П на виконання комплексу підрядних робіт пов'язаних з заміною фасадних газопроводів житлових будинків в м. Коростишеві (а.с. 21-22).
Згідно п. 1.1. договору, підрядник (позивач) зобов'язується на свій ризик протягом 2009-2010 років виконати комплекс підрядних робіт по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул.І.Франка,2б,2в,2г,4 в м. Коростишеві .
Відповідно до п.1.2. договору позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи у 2 етапи, а саме:
1-й етап - виконання підрядних робіт по виготовленню робочих проектів по заміні фасадних газопроводів житлових будинків по вул. І.Франка,2б,2в,2г,4 м. Коростишева Житомирської області;
2-й етап - виконання будівельно-монтажних робіт з заміни фасадних газопроводів житлових будинків по вул. І.Франка,2б,2в,2г,4 м. Коростишева Житомирської області.
У відповідності до п.1.3. договору роботи, передбачені п.1.2. виконуються пооб'єктно, прийняття виконаних робіт по кожному етапу здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі робіт. Зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Згідно п. 2.1 договору, ціна по 1-му етапу даного договору визначена кошторисом та становить 26709,72грн., в т.ч. ПДВ -20% - 4451,62грн. Вартість робіт по 2-му етапу, становить 137191,20грн. в т.ч. ПДВ - 20%- 22865,20грн.
Згідно п.3.3. договору граничний термін виконання робіт становить 25 грудня 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором щодо виконання першого етапу робіт, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийняття робіт від 22.12.2009р. (а.с. 20).
Оскільки, відповідач не здійснив оплату вартості першого етапу робіт та не проавансував роботи другого етапу, позивач не мав змоги виконати будівельно-монтажні роботи із заміни фасадних газопроводів.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за виконанні роботи по кожному етапу здійснюються на підставі актів приймання-передачі робіт, по мірі надходження коштів до бюджету замовника (відповідача).
Незважаючи на підписання відповідачем акту прийняття робіт, в якому було визнано належність виконання першого етапу робіт, Коростишівська міська рада не здійснила їх оплату.
Зважаючи, що надходження коштів до бюджету здійснюється безперервно, впродовж усього бюджетного року, а в умовах договору сторони чітко не визначили момент надходження коштів, господарський суд приходить до висновку, що сторонами не було встановлено строків проведення розрахунків.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
04.10.12р. на адресу відповідача була направлена претензія №107/12 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 26709,72грн., яка була отримана 09.10.12р. (а.с. 28-29).
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на день подачі позову до суду та на день розгляду справи борг замовника (відповідача) перед підрядником (позивачем) за виконані роботи не змінився та становить 26709,72грн.
У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на договорі підряду №107/09-Ф-П від 03.07.09р.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані роботи по першому етапу робіт, тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 26 709,72грн.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 26709,72 грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 74,64 грн. 3% річних та 372,18грн. пені.
Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а. с. 3), розмір 3% річних складає 74,64 грн.
Розрахунок обґрунтований, відповідає чинному законодавству, умовам укладеного договору та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст.549 ЦК України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.8.3. договору за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а. с. 4), розмір пені складає 372,18 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, позов визнав, доказів сплати боргу не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 26709,72 грн. основного боргу, 74,64 грн. 3% річних та 372,18 грн. пені відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Чапаєва,1, код 04053660) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, код 20413052 ):
- 26709,72 грн. основного боргу;
- 74,64 грн. 3 % річних;
- 372,18 грн. пені;
- 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.12.12
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1-у спр.
2- відпов.
рек. з повід.
Судове рішення № 27893590, Господарський суд Житомирської області було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/5007/1301/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: