Постанова № 27893458, 03.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5023/3427/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Косолапов А.А.

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3222 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт", АДРЕСА_1,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Лозова Харківської області,

про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Компакт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд витребувати із чужого незаконного володіння відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, належне ПСП "Компакт" майно, а саме: елементи конструкції будівлі корівника, придбані згідно договору купівлі-продажу № 7 від 14.09.2010 року та зобов'язати відповідача - ФОП ОСОБА_2 звільнити зазначену будівлю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року (суддя Шатерніков М.І. у позові відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить наведене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач та його представник у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з листом №б/н від 02.10.2012 року арбітражного керуючого Черкасова С.А., в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство СТОВ «Петровське»арбітражним керуючим Черкасовим С.А. було виявлено та в порядку статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»включено до складу ліквідаційної маси підприємства банкрута СТОВ «Петровське»майно, зокрема -елементи конструкції нежитлової будівлі корівника в АДРЕСА_1. У 2009 році зазначене майно було реалізоване ФО-П ОСОБА_5 на біржових торгах. Інших корівників та їх елементів конструкцій на балансі СТОВ «Петровське»не обліковується, на території СТОВ «Петровське»та Кіровської сільської ради не знаходиться.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 24.12.2009 року на Універсальній біржі «Гермес»між СТОВ «Петровське», яке визнано банкрутом згідно з постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2007 року у справи № Б-39/216-06, в особі ліквідатора Черкасова С.А. (продавець за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (покупець за договором) укладено договір купівлі продажу № 091214-БК, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив: елементи конструкції будівлі пташника№1, елементи конструкції будівлі пташника№4, елементи конструкції будівлі корівника, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 09.12.2009 року, підписаним ліквідатором СТОВ «Петровське»Черкасовим С.А. та ФО-П ОСОБА_5

В подальшому 14.09.2010 року між ПСП «Контакт»(покупець за договором) та ФО-П ОСОБА_5 (продавець за договором) було укладено договір №7 купівлі продажу (далі за текстом -Договір), за умовами якого продавець продав, а покупець купив , зокрема, елемент конструкції будівлі корівника, розташовані в АДРЕСА_1.

Факт передачі майна за Договором підтверджується актом прийому-передачі майна від 15.09.2010 року, підписаним ФО-П ОСОБА_5 та директором ПСП «Компакт»Косолаповим А.А.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ПСП «Компакт»не може користуватися придбаним майном -елементами конструкції корівника, оскільки вказана будівля незаконно займає та веде там свою підприємницьку діяльність відповідач -ФО-П ОСОБА_2

Як вказує позивач, за захистом своїх прав він звернувся до органів внутрішніх справ, проте у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 було відмовлено.

Враховуючи викладені обставини позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду з даним позовом.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд вказував на те, що сторони при укладенні Договору не визначили предмет договору, оскільки не встановили адресу знаходження майна, розміру земельної ділянки на якій знаходяться елементи конструкції корівника; в матеріалах справи відсутні докази фактичного передання позивачеві товару; позивачем не доведено факту використання спірного майна саме відповідачем. На підставі викладених обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Проте, з такими висновками господарського суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, та вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Договір купівлі-продажу №091214-БК від 24.12.2009 року укладено на біржі «Гермес», скріплено підписами та печатками сторін і директора ТОВ «Універсальна біржа «Гермес». В матеріалах справи відсутні докази того, що вищезазначений договір визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Зважаючи на викладене, на момент укладення Договору ФОП ОСОБА_5 був власником спірного майна на підставі Договору купівлі-продажу №091214-БК від 24.12.2009 року.

Дослідивши умови як договору купівлі-продажу №091214-БК від 24.12.2009 року так і умови договору купівлі продажу №7 від 14.09.2010 року, колегія суддів зазначає, що предметом цих договорів є не нежитлова будівля корівника, а елемент будівлі корівника.

Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи викладене, та дослідивши умови Договору, колегія суддів зазначає, що сторонами при укладенні Договору у належній формі досягнуто згоду з усіх істотних умов договору, а висновок місцевого господарського суду в цій частині не ґрунтується на положенням Цивільного кодексу України, оскільки останній не визначає істотними умовами договору купівлі-продажу рухомого майна адресу майна та розмір земельної ділянки, на якій знаходиться майно.

Враховуючи те, що Договір є укладеним, а в матеріалах справи відсутні докази визнання Договору недійсним, колегія суддів зазначає, що Договір є дійсним, підлягає виконання сторонами та є підставою набуття права власності на спірне майно позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що доказами фактичного передання позивачеві товару є акт прийому-передачі майна від 15.09.2010 року, підписаним ФО-П ОСОБА_5 та директором ПСП «Компакт»Косолаповим А.А.

Щодо посилань місцевого господарського суду про відсутність доказів зайняття спірних приміщень саме відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Колегія суддів зазначає, що факт зайняття спірного приміщення саме відповідачем підтверджується поясненнями позивача, а також постановою про відмову у порушенні кримінальної справи ДІМ Близнюківського РВ ГУМВС України у Харківській області, з якої вбачається, що Косолапов А.А. звертався до Близнюківського РВ ГУМВС України у Харківській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_2, щодо зайняття нежитлових приміщень. Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що факт зайняття спірного приміщення не заперечується відповідачем в його поясненнях.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач набув право власності на спірні елементи конструкції будівлі корівника на підставі договору №7 від 14.09.2010 року.

Враховуючи те, що власник майна оспорює користування спірним майном відповідачем, а також те, що відповідач не надав до матеріалів справи доказів його правомірного користування спірними елементами конструкції будівлі корівника, колегія суддів зазначає про те, що відповідач користується ними без належних правових підстав, чим порушує право власності позивача на користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до довідки Кіровської сільської ради №282 від 19.07.2012 року, елементи конструкції корівника, належні ПСП "Компакт" на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2010 року розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити елементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Так, відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач позбавлений права володіти спірними майном. Факт зайняття спірного майна відповідачем сам по собі не вказує на те, що позивач позбавлений можливості володіти цим майном. Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач створює перешкоди позивачеві у доступі до майна, приховує спірне майно та ін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині витребування спірного майна із незаконного володіння відповідача задоволенню не підлягають.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача, викладені в його поясненнях.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як будо зазначено вище в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними як договору купівлі-продажу № 091214-ЮК від 24.12.2009 року, так і договору купівлі-продажу №7 від 14.09.2010 року, а тому доводи відповідача щодо неправомірного набуття права власності на спірне майно позивачем не приймаються колегією суддів

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга -частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року по справі № 5023/3427/12 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнитиелементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити елементи конструкції будівлі корівника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Компакт»(64830, с. Кірове, Близнюківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 30829128) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 804 грн. 75 коп.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Компакт»(64830, с. Кірове, Близнюківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 30829128) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 402 грн. 38 коп.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні судові накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.12.2012 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.