Постанова № 27893457, 07.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.12.2012 р. справа №5009/3130/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Терновий В.Л., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід22.10.2012 р. (підписано 26.10.2012 р.)у справі№ 5009/3130/12 (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння Україна", м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжяпростягнення суми 747 598,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння Україна", м. Київ (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення суми 668 421,26 грн. основного боргу за договором поставки насіння №11/39 від 17.02.2011р., 57 851,94 грн. пені, 15 827,96 грн. -3% річних, 7 933,60 грн. інфляційних, всього 750 034,76 грн.

Позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою остаточні вимоги з урахуванням зазначеної заяви є стягнення з відповідача суми 747 598,75 грн., з якої: 668 421,26 грн. -основний борг, 57 753,00 грн. -пеня, 15796,15 грн. -3% річних, 5628,34 грн. -інфляційні втрати. На підставі ст.22 ГПК України заява про зменшення прийнята господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.10.2012р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі в сумі 747 598,75 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних про стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 68 421,26 грн., 52 495,77 грн. -пені, 1 464,08 грн. -3% річних, 3 845,21 грн. - інфляційних та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних в зазначеній частині.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права України, не відповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на проведення між сторонами коригованої знижки на суму 68 421,26 грн., що передбачена п.4.8.1 договору і надана згідно з додатковою угодою №2 від 31.10.2011р., додатком №10 до договору та підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, у зв'язку з чим скаржник зазначає, що пеня підлягає зменшенню на суму 52 495,77 грн., 3% річних на суму 1 464,08 грн., інфляційних на суму 3 845,21 грн.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залиши його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 17.02.2011р. було укладено договір поставки насіння № 11/39 (надалі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати і передати гібридне насіння кукурудзи та соняшнику у власність відповідача, який в свою чергу зобов'язався придбати та прийняти у позивача перелік гібридів цього насіння в кількості і асортименті згідно з попереднім замовленням, яке погоджено позивачем в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, та оплатити його вартість на умовах, викладених у цьому договорі.

Пунктом 4.3.2 Договору встановлено, що у разі, якщо відповідач частково авансує оплату за загальну кількість насіння/одну партію (частковий аванс), а решта суми (післяплата) сплачується в обумовлений сторонами строк після поставки насіння, то платіжна ціна розраховується з подальшим корегуванням у два етапи: (а) первинне визначення платіжної ціни: відсоток часткового авансу та відсоток післяплати фіксуються в додатку №4 (або в наступних додатках, при викупі декількома партіями); (б) коригування платіжної ціни -за 15 днів до дати остаточного платежу (післяплати). Скоригована платіжна ціна фіксується в угоді про зміни та доповнення та відповідних додатках, які є невід'ємною частиною договору і є підставою для сплати скоригованої післяплати.

Відповідно до п.п.4.8.1, 4.8.2 Договору встановлено можливість надання знижки за повне і своєчасне виконання договірних об'ємів та фінансову дисципліну, за дострокову оплату, яка надається за виконання двох умов: якщо покупець викупить загальну кількість насіння згідно з Додатком №1 до 15 червня 2011р. та якщо станом на 1 листопада 2011 року відповідач повністю розрахується за своїми зобов'язаннями перед позивачем, із урахуванням всіх знижок, які сторони попередньо узгодять у письмовому вигляді відповідно до умов цього договору.

Згідно з Додатком №1, підписаним 17.02.2011р., загальна ціна договору згідно визначеної кількості та асортименту насіння (1 469 п.од кукурудзи, 1 028 п.од. соняшника), склала 1 909 895,07 грн. без ПДВ.

На виконання умов Договору позивач в період з 15 березня по 21 квітня 2011р. згідно з накладними №№ 146, 147, 154 від 15.03.2011р., №№ 245, 246 від 23.03.2011р., №№ 287, 288 від 31.03.2011р., №312 від 04.04.2011р., №450 від 21.04.2011р. і довіреностями на отримання ТМЦ (т.1 а.с.42-54) передав відповідачу насіння загальною вартістю 1 703 102,95 грн. Всього за цими накладними відповідач прийняв гібриди насіння в кількості 1269 п.од. кукурудзи та 968 п.од. соняшника.

Відповідач на виконання своїх грошових зобов'язань за договором згідно з платіжними дорученнями (т.1 а.с.56-59) у період з 04.03.2011р. по 21.04.2011р. перерахував загальну суму 851 551,49 грн.

Між сторонами 31.05.2011р. підписано додаткову угоду №1 до договору №11/39 про зменшення об'ємів (т.1 а.с.37), згідно з якою сторони дійшли згоди про зменшення замовлення відповідача щодо кількості постачаємого насіння та погодили, що покупець повністю викупив замовлення кукурудзи згідно з Додатком №1, та у разі викупу відповідачем всієї кількості насіння за Додатком №1 за вирахуванням кількості насіння, на яку зменшено об'єм. Сторонами 31.05.2011р. підписано Додаток №1/1 (т.1 а.с.38), що є невід'ємною частиною Угоди №1, укладеної 31.05.2011р., згідно з яким: кількість замовленого насіння кукурудзи становить 1 269 п.од, кількість соняшника 968 п.од.

Угодою №2 від 31.10.2011р. (т.1 а.с.39-40), сторони підтвердили, що з урахуванням умов договору зі всіма змінами і доповненнями до нього, відповідач виконав договірні об'єми закупки на 100%; станом на 31.10.2011р. здійснено часткову оплату за насіння в розмірі 851 551,49 грн. за період з 04.03.2011р.по 21.04.2011р.; дострокова оплата не була здійснена до 01.11.2011р.

За змістом п.п. 2, 4 Угоди №2 надана позивачем знижка та коригування остаточної ціни до 783 130,20 грн. будуть скасовані у випадку ненадходження відповідної суми на розрахунковий рахунок позивача до 0101.2011р.

Згідно з платіжними дорученнями №276 від 20.12.2011р. та №530 від 16.02.2012р. (т.1 а.с.60) відповідачем за насіння згідно з договором поставки №11/39 було перераховано частину суми післяплати в розмірі 183 130,20 грн. Загальна сума сплачених відповідачем коштів за отримане насіння складає 1 034 681,69 грн. (851 551,49(аванс) +183 130,20 (частина післяплати).

Враховуючи вищенаведене, для остаточного розрахунку за договором до сплати належить сума 668 421,26 грн.: (1 703 102,95 - 1 034 681,69).

На адресу відповідача була направлена претензія вих..№438/12 від 15.05.2012р. (т.1 а.с.61-62) про сплату заборгованості у розмірі 668421,26 грн. та сплату пені. Ця претензія згідно з описом вкладення направлена 17.05.2012р. та вручена уповноваженому представнику 08.06.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, однак залишена без задоволення.

Згідно з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення 668 421,26 грн. заборгованості, через відсутність в матеріалах справи доказів перерахування на користь позивача заборгованості за договором. Крім того, відповідач проти отримання товару не заперечував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Щодо доводів скаржника про застосування знижки на суму 68 421,26 грн., судова колегія вважає їх необґрунтованими, оскільки, умова щодо надання знижки могла бути застосована у разі здійснення повного перерахування суми 783 130,20 до 01 листопада 2011р., в іншому випадку -ця знижка не застосовується.

Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т.1 а.с.123-133), на які посилається відповідач, є лише розрахунками коригування ціни, які виконано станом на день підписання угоди №2 від 31.10.2011р., для визначення її розміру. Датою оплати в усіх вказаних розрахунках вказано 31.10.2011р. Зазначення позивачем у листах №368/11 від 02.12.2011р. та №37/12 від 17.01.2012р. (т.1 а.с.134,135) про сплату заборгованості за договором №11/39 від 17.02.2011р. із застосуванням знижки, не є підставою для зміни умов зобов'язання (договору) та виникнення правових наслідків.

Оскільки умова щодо повної сплати 783 130,20 грн. (зі знижкою) ні до 01 листопада 2011р., ні пізніше, з урахуванням наданої у листуванні відстрочки, відповідачем виконана не була, доводи скаржника про застосування вказаної знижки є необґрунтованими.

Отже доводи апеляційної скарги суперечать зазначеним вимогам закону та розцінюються судовою колегією, як спроба відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу у розмірі 668 421,26 грн. є вірним.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 15 796,15 грн. 3% річних, нарахованих із 01.11.2011р. по 23.07.2012р., 5 628,34 грн. інфляційних втрат за період листопад 2011р. -лютий 2012р. та пені за загальний період прострочення з 01.11.2011р. по 01.05.2012р. у сумі 57 753,00 грн., останні також підлягають стягненню в повному обсязі з огляду на наступне.

У пункті 7.5 договору передбачено, що в разі прострочення з оплати післяплати за поставлену партію насіння, Покупець буде зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості за насіння та за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми простроченої заборгованості за насіння.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судовою колегією перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його вірним, а доводи скаржника в цій частині такими, що не засновані на законі.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.2012 року у справі №5009/3130/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.2012 року у справі №5009/3130/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС