Постанова № 27892705, 04.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 20/5025/136/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриЛук'яненко В.В. -старший прокурор відділу Генеральної прокуратури УкраїнипозивачаДемчук Л.Г. -довіреність від 14.04.2011 р.відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Лідер" на постановувід 09.07.2012 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 20/5025/136/12 господарського суду Хмельницької областіза позовомЗаступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави та місцевого самоврядування в особі Хмельницької міської радидоПриватного малого підприємства "Лідер"простягнення 288 341,77 грн.В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 р. заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ПМП "Лідер" про стягнення 288 341,77 грн., а саме: 249 044, 00 грн.- заборгованість за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького № 118 від 24.12.2010 р., 19142,27 грн. -пені, 7205,22 грн. - 3% річних, 12 950,28 грн. - нарахування інфляційних втрат, посилаючись на статті 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України та нормами Закону України "Про планування та забудову територій".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького № 118 від 24.12.2010 р. відповідач зобов'язаний був у строк до 31.01.2011 р. сплатити розмір пайового внеску у розмірі 249 044, 00 грн., яка відповідачем сплачена не була, внаслідок чого на заборгованість в порядку норм діючого законодавства та умов пункту 3.3 договору нараховані штрафні санкції.

У відзиві на позовну заяву ПМП "Лідер" просило відмовити у її задоволенні, вказуючи на те, що враховуючи складне фінансове становище підприємство не може виконати вчасно взяті на себе зобов'язання за договором № 118 від 24.12.2010 р. щодо сплати грошових коштів, при цьому посилаючись на наявність підстав для надання відстрочки сплати пайових внесків в силу пункту 5 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.02.2012 р. (суддя Гладій С.В.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ПМП "Лідер" на користь Хмельницької міської ради 249 044,00 грн. заборгованості, 19 137,94 грн. пені, 7 204,21 грн. 3 % річних, 11 356,99 грн. інфляційних.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою ПМП "Лідер" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Юрчук М.І., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) переглянувши рішення господарського суду Хмельницької області від 28.02.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.07.2012 р. змінив його, прийнявши нове рішення в частині позовних вимог про стягнення пені, стягнувши з ПМП "Лідер" пеню в розмірі 2 960,57 грн., відмовивши позивачу у стягненні пені в сумі 16 177,37 грн. В решті рішення залишив без змін.

ПМП "Лідер" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" щодо відстрочення внесення суми пайового внеску, оскільки вказаним Законом встановлено відстрочення на будь -яку суму пайової участі у будівництві до кінця терміну дії статті 3 Закону.

Заявник касаційної скарги зазначив, що судами не взято до уваги, що підприємство не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором № 118 по сплаті пайового внеску, а просив відстрочити його сплату в порядку, визначеному Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 24.12.2010 р. між Хмельницькою міською радою (Сторона 1) та ПМП "Лідер" (Строрна 2) укладено договір № 118 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, предметом якого є визначення для Сторони 2, яка є замовником об'єкту будів ництва 49-квартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими магазинами продо вольчих і непродовольчих товарів та приміщеннями для роботи з дітьми по вул. Молодіжній, 2/3Д, величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до статті 27 і Закону України "Про плануван ня і забудову територій", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 р. "Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженер но-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького" та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесе ними змінами рішенням двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 04.02.2009 р. № 34, рішенням двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради від 23.09.2009 р. № 55 "Про внесення змін до Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького".

Розділом 2 договору встановлені порядок відрахування замовником коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціа льної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником до міського бю джету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у розмірі встановленому рішенням Хмельницької міської ради (пункт 2.1 договору).

Розмір пайового внеску, належного замовником до оплати відповідно до розра хунку величини пайової участі замовника, зробленого управлінням капітального будівництва від 20.12.2010р. № 01-20-128 складає: 249 044,00 грн. Вказаний розрахунок є невід'ємною частиною договору (пункт 2.2 договору).

Пайовий внесок вноситься у грошовій безготівковій формі та сплачується шляхом перерахування коштів на рахунок у міське фінансове управління; код ЗКПО 23565225; р/р 31511931700002 ГУДКУ у Хмельницькій області; МФО 815013; код платежу 50110000. Назва платежу: Цільовий фонд (кошти замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури) (пункт 2.3 договору).

Пунктом 2.4 сторони встановили, що пайовий внесок сплачується до 31.01.2011 року.

Згідно з пунктом 4.1 договір діє до 28.02.2011 р.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що взяті на себе зобов'язання за договором ПМП "Лідер" не виконав, розмір пайового внеску в сумі 249044,00 грн. не сплатив.

Претензія № 02-13-352 від 15.03.2011 р. з вимогою щодо оплати коштів за договором залишена відповідачем без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ПМП "Лідер" заборгованості у розмірі 249044,00 грн. за договором № 118 від 24.12.2010 р., а також пені, інфляційних та 3 % річних.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якою визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 271 Закону України "Про планування та забудову територій" (який був чинний на момент укладення договору) замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Аналогічні приписи закріплені у статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 р. і з прийняттям якого втратив чинність Закону України "Про планування та забудову територій".

Згідно з приписами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 546, 549 вказаного Кодексу передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.3 укладеного між сторонами договору, у разі прострочення термінів, передбачених договором ПМП "Лідер" сплачує міській раді пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького № 118 від 24.12.2010 р. щодо сплати грошових коштів, визначених цим договором, а відтак і наявність правових підстав для застосування відповідальності за невиконання зобов'язань.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що заява ПМП "Лідер" про надання відстрочки сплати пайового внеску датована 22.03.2011 р., тобто після спливу встановленого договором строку здійснення платежу та закінчення строку дії договору, що унеможливлює застосування пункту 5 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, встановлені судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи обставини, а також виходячи з підстав оскарження судових рішень відповідачем, викладеним у касаційній скарзі, зокрема, доводів стосовно того, що ПМП "Лідер" не відмовляється від взятих на себе зобов'язань за договором № 118 від 24.12.2010 р. по сплаті пайового внеску, проте оскаржує не застосування до спірних правовідносин Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", колегія суддів вважає, що судові рішення у даній справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.

Будь -яких інших підстав оскарження судових рішень скаржником не наведено.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 20/5025/136/12 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач