Ухвала суду № 27890409, 04.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року м. Київ К-32991/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р.

у справі № 9/371-АП-07

за позовом Херсонського державного заводу «Палада»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Херсонський державний завод «Палада»(далі -позивач, ХДЗ «Палада») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі -відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0002802301/0 від 18.05.2007 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. постанову господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Херсоні провела позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2006 р., січень, лютий 2007 р. ХДЗ «Палада», за результатами якої складено акт № 969/23-7/24961253 від 07.05.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищенні заявлених сум бюджетного відшкодування: за грудень 2006 р. на 180 179,00 грн.; за січень 2007 р. на 243 244,00 грн.; за лютий 2007р. на 19333 грн.

На підставі акта перевірки 18.05.2007 р. ДПІ у м. Херсоні прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002802301/0, яким зменшила позивачу бюджетне відшкодування на суму 442 756,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону така сума підлягає сплаті (переліку) до бюджету в терміни, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.7.2 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню піддягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відтак, підставою для бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість є фактична сплата платником податку у ціні товару (робіт, послуг) сум ПДВ у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг), та не обмежена податковим кредитом саме попереднього звітного періоду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

2.Постанову господарського суду Херсонської області від 23.07.2007 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов