Ухвала суду № 27890255, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-20695/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Волошині В.М.

за участю представника позивача Сидорука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009

у справі №13/26А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргалметал»

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргалметал»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Укргалметал») звернулось до Господарського суду Львівської областi з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2007 №0003102321/0, №0003112321/0, №0003122321/0.

Постановою Господарського суду Львівської областi від 16.04.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 постанову Господарського суду Львівської області від 16.04.2008 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 21.08.2007 №0003102321/0, №0003112321/0, №0003122321/0.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом перевірки від 08.08.2007 №1741/23-209/30203347 щодо дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007 податковий орган дійшов висновку про заниження скоригованого доходу в сумі 636040,00 грн., як заниження доходу за 9 місяців 2004 року і за 2004 рік, внаслідок порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З Договору №13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13.08.2004, за яким ТОВ «Укргалметал»частково уступає ТОВ «Гравес»право вимоги боргу від УМГ «Львівтрансгаз» на загальну суму 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ - 127208,00 грн.), вбачається, що змінився боржник і новим боржником стало ТОВ «Гравес», що було підтверджено відповідною карткою аналітичного обліку та відображено на рахунку. Враховуючи те, що така операція для первинного кредитора (у даному випадку для ТОВ «Укргалметал») є заключною, тобто другою подією, то відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач обгрунтовано не включив вказану суму, а саме суму 636040,00 грн. без податку на додану вартість, до валового доходу.

Оскільки ТОВ «Гравес» не виконало своїх зобов'язань передбачених п. 2 Договору №13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13.08.2004 та не розрахувалось, ТОВ «Укргалметал»уклало Договір №27/01-1 про уступку права вимоги боргу від 27.01.2005 з Корпорацією «Укрнерудпром»про уступку боргу, тобто про право вимагати борг у ТОВ «Гравес»у сумі 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ - 127208,00 грн.), що було відображено у відповідному реєстрі обліку.

Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що в результаті вказаних операцій фактично відбулась зміна боржників перед ТОВ «Укргалметал», що не призводить до зміни (збільшення) валових доходів.

Щодо перевірки операцій за Договором №14/01 про уступку права вимоги боргу від 14.01.2005 між ТОВ «Нафтогазрембуд»та ТОВ «Укргалметал», де божником є УМГ «Львівтрансгаз», та надходження оплати в погашення зобов'язань за вказаним Договором, перевіряючими встановлено, що за ним, відповідно до копій платіжних доручень та банківських виписок, надійшло коштів більше на суму 5879943,75 грн. ніж передбачено цим Договором. Ці кошти у сумі 5674147,00 грн. державним податковим ревізором включено до валового доходу, так як на його думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у першому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що такі на його думку прирівнюються до попередньої оплати відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було надано Договір №14/01 про уступку права вимоги боргу від 14.01.2005, за яким визначена сума боргу УМГ «Львівтрансгаз»12874693,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2145872,17 грн.), копії платіжних доручень на оплату за вказаним Договором та банківські виписки, акти звірок про наявність та відсутність (у подальшому) заборгованостей, акти та листи про зарахування коштів, які надійшли за цим Договором понад вказану суму у зарахування оплат за іншими Договорами: №31/01 від 31.03.2005 - на суму 487473,20 грн.; №32/01 від 31.03.2005 - на суму 879943,75 грн.; № 35/01 від 31.03.2005 - на суму 4512526,80 грн.

Отже вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що у податкового органу не було правових підстав вважати вказані вище суми попередньою оплатою та робити посилання на пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо збільшення валових доходів, оскільки в даному випадку це є друга подія (заключна).

Перевіряючи операції за Договором №25/01 уступки вимоги від 25.01.2006 між ДП «Яворівнерудпром»та ТОВ «Укргалметал», де божником є УМГ «Львівтрансгаз»згідно Договору №14/01 від 14.01.2005, на суму 182796,75 грн., які сплачує ДП «Яворівнерудпром»на користь ТОВ «Укргалметал», податковим органом встановлено, що за цим Договором, відповідно до копії платіжного документу та банківської виписки, від ДП «Яворівнерудпром» на рахунок ТОВ «Укргалметал»надійшли кошти, які перевіряючими включено до валового доходу, так як на їх думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у другому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що вони ним прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та включаються ним до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, податковий орган обгрнутовує свою позицію висновком про відсутність заборгованості УМГ «Львівтрансгаз»перед ТОВ «Укргалметал»згідно Договору №14/01 від 14.01.2005.

Однак, позивачем було надано Договір № 14/01 про уступку права вимоги боргу від 14.01.2005 за яким визначена сума боргу УМГ «Львівтрансгаз»12874693,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2145872,17 грн.), копії платіжних документів на оплату за вказаним Договором та банківські виписки, протоколи про зарахування коштів, які надійшли за цим Договором понад вказану суму у зарахування оплат за іншими Договорами: №31/01 від 31.03.2005 - на суму 487473,20 грн.; №32/01 від 31.03.2005 - на суму 879943,75 грн.; №35/01 від 31.03.2005 - на суму 4512526,80 грн.

Сума коштів, яка надійшла за цим Договором, з врахуванням зарахування сум за вказаними вище договорами, склала 12691896,25 грн., а сума уступки боргу становила 12874693,00 грн., що склала різницю в сумі 182796,75 грн., яка і була предметом Договору №25/01 про уступку права вимоги боргу від 25.01.2005 між ДП «Яворівнерудпром»та ТОВ «Укргалметал», де боржником виступає УМГ «Львівтранс».

Отже вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що немає правових підстав вважати вказану суму безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та включати її до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При перевірці операцій за Договором №35/01 про уступку права вимоги боргу від 31.03.2005 між ТОВ «Гравес» та ТОВ «Укргалметал», де боржником є УМГ «Львівтрансгаз», на суму 4512526,80 грн., які сплачує УМГ «Львівтрансгаз»на користь ТОВ «Укргалметал»; Договором №32/01 про уступку права вимоги боргу від 31.03.2005 між ТОВ «Гравес»та ТОВ «Укргалметал», де боржником є УМГ «Львівтрансгаз», на суму 1931764,80 грн., які сплачує УМГ «Львівтрансгаз»на користь ТОВ «Укргалметал», перевіряючими встановлено, що за цими Договорами, відповідно до копій платіжних документів та банківських виписок, на рахунок ТОВ «Укргалметал»надійшли кошти в сумі, що були передбачені у Договорах, а саме: 9 березня 2006 року - 4512526,80 грн.; 14 лютого 2006 року - 879943,75 грн.; 30 березня 2006 року - 785661,45 грн.; 27 жовтня 2006 року - 266159,60 грн. Ці кошти податковим органом включено до валового доходу, так як на їх думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у першому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що вони ними прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та включаються до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Такий висновок обґрунтований тим, що заборгованість УМГ «Львівтрансгаз»перед ТОВ «Укргалметал»не підтверджена, так як ТОВ «Гравес»знято з податкового обліку 26 квітня 2005 року, а 28 вересня 2006 року скасовано його державну реєстрацію, та немає можливості здійснити зустрічну перевірку.

Проте, позивачем було надано документи та реєстри обліку, які давали можливість визначити вказану суму заборгованості УМГ «Львівтрансгаз»перед ТОВ «Укргалметал»згідно Договорів: №35/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня 2005 року між ТОВ «Гравес»та ТОВ «Укргалметал», де боржником є УМГ «Львівтрансгаз», на суму 4512526,80 грн., які сплачує УМГ «Львівтрансгаз»на користь ТОВ «Укргалметал»; Договором №32/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня 2005 року між ТОВ «Гравес»та ТОВ «Укргалметал», де боржником є УМГ «Львівтрансгаз», на суму 1931764,80 грн., які сплачує УМГ «Львівтрансгаз» на користь ТОВ «Укргалметал». Також було надано відповідні Акти звірок, які підтверджували вказані розрахунки, Акт пред'явлення векселя до оплати від 14 квітня 2005 року, копію простого векселя, копію відповідного платіжного доручення, Акт припинення взаємних вимог та довідку про зняття ТОВ «Гравес»з податкового обліку 26 квітня 2005 року ( 28 вересня 2006 року було скасовано за власним бажанням державну реєстрацію вказаного підприємства), контракти та договори на виконання відповідних робіт, документи на отримання цінностей.

Отже, відповідач помилково визначив вказану суму безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та помилково включив її до валових доходів позивача згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При перевірці правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість перевіряючими встановлено заниження податкового зобов'язання в сумі 127208,00 грн., як заниження зобов'язання за серпень 2004 року, чим порушено, на думку відповідача, п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому в акті перевірки вказується, що заборгованості ТОВ «Гравес»перед ТОВ «Укргалметал»немає, однак така виникла внаслідок взаєморозрахунків, з яких і виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач надав Договір №13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13.08.2004, за яким ТОВ «Укргалметал»частково уступає ТОВ «Гравес»право вимоги боргу від УМГ «Львівтрансгаз»на загальну суму 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ - 127208,00 грн.).

Отже, відбулась заміна боржника і новим боржником стало ТОВ «Гравес», що було підтверджено відповідною карткою аналітичного обліку та аналізом рахунку.

Враховуючи те, що така операція для первинного кредитора (у даному випадку для ТОВ «Укргалметал») є заключного, тобто другою подією, то відповідно до вказаних вище пунктів ст. ст. 4, 7 та пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР позивач не повинен був нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, так як вказані операції не є об'єктом оподаткування.

Оскільки ТОВ «Гравес» не виконало своїх зобов'язань передбачених п. 2 вказаного Договору №13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13.08.2004 - не розрахувалось, то ТОВ «Укргалметал»уклало Договір № 27/01-1 про уступку права вимоги боргу від 27.01.2005 з Корпорацією «Укрнерудпром», тобто про право вимагати борг у ТОВ «Гравес»у сумі 763248,00 грн., що було відображено у відповідному реєстрі обліку.

Таким чином, відбулась зміна боржників перед ТОВ «Укргалметал», а це не призводить до зміни (збільшення) податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно вказаних вище норм Закону.

Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що акт перевірки взагалі не містить висновків про порушення позивачем зобов'язань по податку на додану вартість в сумі (основний платіж): 127202 гривень та 6 гривень та відповідно підстав для застосування штрафних ( фінансових ) санкцій за такі порушення. Проте, у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.08.2007 №№0003112321/0, №0003122321/0 вказані зазначені суми без відповідних обґрунтувань застосовані штрафні (фінансові) санкції. Наведене свідчить про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 127202 гривень та 6 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд апеляційної інстанції правомірно скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

ГоловуючийО.І. Степашко Судді С.Е. Острович М.О. Федоров