Ухвала суду № 27885762, 14.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2012 р. м. Київ К-14027/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року по справі №2а-730/09/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь»до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 року, позовні вимоги ДП «Ніколь»до Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003031510/2 від 26.09.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у сумі 240500,00грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано безпідставним донарахуванням податковим органом сум до сплати з огляду на те, що вартість торгових патентів за І квартал 2006 року позивачем було сплачено 12.12.2005, у зв'язку з чим його обов'язок зі сплати цих платежів припинився.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач 11.03.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.04.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог ст. 2, ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», п. 18 ч. 1 ст. 14, ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та ч.2 ст. 4 гл. 1 Бюджетного кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Ніколь»з питань дотримання вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»за період з 01.01.2005 по 01.05.2007 роки, за результатами якої складено акт №1237/15/31783975 від 17.09.2007 року про порушення ч.3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та винесено податкове повідомлення рішення №0003031510/2 від 26.09.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в розмірі 240500,00грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення таких операцій встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Оплата вартості цього патенту провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

У 2005 році вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу було збільшено. Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»лише попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін його дії звільняє платника від обов'язку додаткового внесення вартості такого патенту в разі її збільшення згідно з прийнятими після цього актами законодавства. Оскільки, як встановлено судами, позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, то зазначене правило на нього не поширювалося.

У той же час, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у випадку, якщо до 15 грудня поточного року платником була проведена оплата торгових патентів за перший квартал наступного року, із розрахунку 1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у поточному році за один торговий патент у квартал, то відсутні правові підстави доплати за перший квартал наступного року при зміні вартості патенту з 1 січня такого року. Оплата має здійснюватися виходячи зі ставки, встановленої на момент платежу.

Отже, зі сплатою позивачем у листопаді, грудні 2005 року вартості торгових патентів за I квартал 2006 року в розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами було безпідставним.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв