Ухвала суду № 27885602, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/395/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" (далі -ТОВ "Арсенал-Оптторг") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі -ДПІ у Київському районі м. Харкова) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року позов ТОВ "Арсенал-Оптторг" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Київському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Арсенал-Оптторг" у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.03.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.03.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої було складено акт №8426/23-5/35699388 від 31.12.2009 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000311702/0 від 21.01.2010 року яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ "Арсенал-Оптторг" оскаржило податкове повідомлення-рішення №0000311702/0 від 21.01.2010 року в адміністративному порядку.

За результатами розгляду поданих до податкових органів скарг позивача на первісне податкове повідомлення-рішення (які залишені без задоволення) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000311702/1 від 15.02.2010 року, №0000311702/2 від 26.04.2010 року та №0000311702/3 від 04.06.2010 року.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ОСОБА_1, як засновником підприємства - позивача було здійснено внесення майна до статутного фонду підприємства для його формування в обмін на емітовані ним корпоративні права шляхом внесення рухомого майна.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначили, що порядок оподаткування даного виду операції врегульовано в ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Операції фізичних осіб з корпоративними правами у рамках Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» розглядаються як операції з інвестиційними активами.

Відповідно до абз. 3 п. 9.6.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Тобто, засновником позивача ОСОБА_1, понесені витрати, у зв'язку із придбанням інвестиційного активу (корпоративних прав).

При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій.

П.п. 9.6.2 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що інвестиційним прибутком визнається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

До продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

При формуванні статутного капіталу фізична особа дійсно отримує взамін корпоративні права, через що зазначена операція не перестає бути для неї інвестиційною, тобто такою, що не передбачає отримання доходів.

Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що корпоративні права, які отримує фізична особа в обмін на майно, що передається в якості внеску до статутного фонду підприємства, не є оподатковуваним доходом фізичних осіб зазначено також в листі ДПА України від 24.01.2007 року №666/6/16-1515-26, згідно якого передбачено, що вартість такого інвестиційного майна, вказаного в статутних документах, є не доходами, а витратами фізичної особи на придбання корпоративних прав. Така ж позиція ДПА України викладена в листі №22292/7/16-0717 від 12.10.2009 року та листі №22292/7/17-717 від 12.10.2009 року.

Доходи в розумінні Закону «Про оподаткування доходів фізичних осіб»така фізична особа отримує в момент реалізації корпоративних прав, порядок оподаткування яких чітко визначений Законом (пп. 9.6.2).

Відповідно до п.1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Таким чином, якщо взяти за фундаментальну основу норму Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 1.2), що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб можуть бути виключно доходи фізичної особи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем було невірно застосовано норми чинного законодавства при невірному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим прийняті рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров