Ухвала суду № 27885555, 14.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2012 р. м. Київ К-4252/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»та Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову Господарського суду Львівської області від 11.09.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 по справі №12/167А за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000532303/0 від 03.06.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 73280,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25402,00грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.09.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000532303/0 від 03.06.2008 в частині визначення Державному підприємству «Стрийський вагоноремонтний завод»податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1591,00грн., з яких основний платіж 1181,50грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 409,50грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 15.01.2010 року та відповідач 12.03.2010 року звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своїми ухвалами від 17.02.2010 року та від 31.05.2011 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 11.09.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пп..7.4.5, пп. 7.4.1 п.7.4, пп..7.2.8, пп. 7.2.3, пп. 3.1.1 п.3.1, пп..3.2.9 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 11.09.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року в частині задоволення позовних вимог, направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.1.31 ст.1, п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон України №334/94-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №842/23-4/20770332 від 21.05.2008, складеного за результатом виїзної планової перевірки ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2008 № 0000532303/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій на загальну суму 98682,00грн. (в тому числі за основним платежем - 73280,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 25402,00 грн.)

Фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.23, п. 1.25, п. 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР внаслідок заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 73280,00грн.

При цьому, податковий орган, зокрема, виходив з того, що по закінченню терміну позовної давності, загальний строк якої відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України становить 3 роки, ДП «Стрийський вагоноремонтний завод»не розрахувалося з постачальниками за раніше отримані товари. Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.2007 року обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 218494,82грн. за якою минув строк позовної давності.

Оскільки, в ході перевірки посадовими особами підприємства не надавались документи які б свідчили про переривання перебігу терміну позовної давності чи спростовували термін простроченої кредиторської заборгованості, податковим органом зроблено висновок, що дана сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою, а тому підприємством занижено скоригований валовий дохід за 2007 рік на загальну суму 218495,00грн.

Відповідно до абз. 3 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України №334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР).

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (абзац 2 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР).

Відтак, Закон України №334/94-ВР (а саме підпункт 4.1.6 пункт 4.1 ст. 4) передбачає також, що до валового доходу включається сума заборгованості платника податку перед іншою особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Спростовуючи твердження податкового органу, позивач посилається на угоду про зарахування зустрічних вимог від 21.05.2007, разом з тим судом встановлено, що на момент прядення перевірки угода про зарахування зустрічних вимог не надавалась, а сума за зазначеною угодою становить 142509,31грн., в той час, як кредиторська заборгованість становила 218494,82грн.

З огляду зазначене, податковим органом правомірно зроблено висновок про заниження підприємством скоригованого валового доходу за 2007 рік на загальну суму 218495,00грн.

Також перевіркою встановлено факт передачі ДП «Стрийський вагоноремонтний завод»у комунальну власність міста Стрия гуртожитку за адресою: вул. Січових Стрільців, 12А, м. Стрий, Львівська область.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» згідно акту прийняття - передачі б/н та без дати передано у комунальну власність міста Стрия Гуртожитку за адресою : вул. Січових Стрільців, 12А, м. Стрий, Львівська область, балансовою вартістю 5472620,00грн. Також, встановлено, що Комунальному підприємству «Мрія»передано будівлю гуртожитку балансовою вартістю 5472620,00грн., інші матеріальні цінності на суму 26907,00грн. та вартість проведеного капітального ремонту на суму 23944,00грн. без відповідного рішення засновника Міністрерства транспорту та зв'язку України, і таким чином підприємством занижено скоригований валовий дохід на суму 50851,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що в акті - передачі гуртожитку відображено факт передачі матеріальних цінностей призначених для обслуговування житлового фонду, а саме: водопроводи, каналізація, центральне опалення, електроосвітлення. Проте, в даному акті не відображено факт передачі таких матеріальних цінностей, як огорожа біля гуртожитку, лічильники, електробойлер, вогнегасники, сміттєвики, які з твердженням позивача передані КП «Мрія».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки, позивачем не надано суду актів прийому - передачі, які б підтверджували факт проведення капітального ремонту гуртожитку та факт передачі інших матеріальних цінностей на загальну суму 50851,00грн., зроблений податковим органом висновок про заниження позивачем скоригованого валового доходу на суму 50851,00грн. є правомірним.

Перевіркою також встановлено, що ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» занижено орендну ставку при розрахунку орендної плати за частину нежитлового приміщення зданого в оренду ВАТ «Державний Ощадбанк №6311», а саме застосовано орендну ставку не 30% як це передбачено «Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Мвністрів України від 04.10.1995 року № 786, а в розмірі 5%.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди державного майна № СВРЗ-02-15-07-32/Ю укладено 31.05.2007 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 внесено зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, зокрема встановлено, що орендна ставка за використання нерухомого державного майна для розміщення відділень банків на площі, що використовується для здійснення платежів за житлово-комунальні послуги становить 5%. В цій частині дана методика є чинною і на даний час.

Одже, позивачем правомірно застосовано орендну ставку в розмірі 5% при розрахунку орендної плати за частину нежитлового приміщення зданого в оренду ВАТ «Державний Ощадбанк № 6311».

Щодо безпідставності формування позивачем валових витрат за господарською операцією з приватним підприємцем ОСОБА_1, судами встановлено, що згідно договору від 30.11.2006 приватний підприємець ОСОБА_1 проводив навчання та атестацію спеціалістів зварювального виробництва, вартість робіт по атестації складає 22860,00 грн.

Згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва наданої на запит ДПІ у Стрийському районі Приватний підприємець ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку за ставкою 6% та платником ПДВ, здійснює оптову торгівлю і посередництво в торгівлі.

Відповідно до Правил атестації зварників затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.1996 року № 61, атестація зварників здійснюється атестаційними комісіями, які створюються на підприємствах, в навчальних закладах, спеціалізованих організаціях та установах, що мають кваліфікованих спеціалістів по зварюванню, а також необхідну для підготовки і проведення перевірок зварників учбово - випробувальну базу.

Дозвіл на роботу атестаційної комісії видають територіальні управління Держнаглядохоронпраці України на підставі спільного висновку УАКЗ та експертне технічних центрів Держнаглядохоронпраці.

Результати перевірки теоретичних знань і практичних випробувань зварників атестаційна комісія в 10-денний термін оформляє протоколом за встановленою формою.

Вказані правила є обовязкові для підприємств, організацій і громадян незалежно від відомчої належності та форм власності, проте, позивачем не надано доказів про наявність такого дозволу у приватного підприємеця ОСОБА_1, що свідчить про неможливість останнього проводити таку атестацію.

Не надано також протоколу в якому висвітлюються результати перевірки теоретичних знань і практичних випробувань зварників.

Як встановлено судами, акт здачі - прийому виконаних робіт №12 не містить інформації про фактично понесені витрати на здійснення робіт, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт.

Отже, за встановлених обставин та враховуючи, що позивачем не надано первинних документів, які підтверджують понесені витрати у зв'язку з проведенням атестації зварників, податковим органом правомірно встановлено завищення підприємством валових витрат за 4 квартал 2006 року на суму 19050,00грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»та Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Львівської області від 11.09.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв