Ухвала суду № 27885528, 22.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/17109/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Кентавр" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Кентавр" (далі -ПП "Кентавр") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції в місті Суми (далі -ДПІ в м. Суми) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позов ПП "Кентавр" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Кентавр" у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Суми проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Кентавр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за лютий, березень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 6489/23-6/31397336 від 17.08.2010 року.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ в м. Суми було зменшено податковий кредит за лютий 2010 року на суму 22818 грн., посилаючись на те, що ПП «Кентавр»не має права на податковий кредит за податковими накладними №367 від 31.03.2008 року - продавець ТОВ НВП «Аметист»та №32701 від 27.03.2008 року - продавець ТОВ «Террамет», що призвело до відсутності від'ємного значення за розрахунками з бюджетом по ПДВ за операціями лютого 2010 року.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001582306/0/64784 від 26.08.2010 року, яким ПП "Кентавр" за порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 13547, 00 грн. за березень 2010 року та 317 грн. за квітень 2010 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

П. 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п. 7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Ст. 15 наведеного Закону, визначений строк давності в 1095 діб, протягом яких платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Судами попередніх інстанцій підтверджено, що ПП «Кентавр»було уточнено показники як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань березня та квітня 2008 року, згідно поданих до податкового органу уточнених податкових декларацій в лютому та березні 2010 року. При цьому, податковий кредит, розмір якого був уточнений, не включався до складу податкового кредиту березня-квітня 2008 року, податкові накладні від постачальників були отримані у відповідних звітних періодах та помилково не були враховані при формуванні податкового кредиту березня-квітня 2008 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на той факт, що позивачем в уточнюючих розрахунках був зменшений податковий кредит з ПДВ, визначений в деклараціях за березень 2008 року, оскільки фактичне податкові накладні на суму зменшення податкового кредиту відсутні.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд першої та апеляційної інстанцій зробили вірний висновок, що законодавцем чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з ПДВ: наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ".

П.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій підтверджено, що постачальники надали податкові накладні у відповідних звітних періодах, а не відмовляли позивачу у їх наданні, однак вони помилково не були враховані при формуванні податкового кредиту березня-квітня 2008 року, тому підстав для звернення зі скаргами на своїх контрагентів у позивача не було. Фактичне здійснення зазначених операцій підтверджується копіями податкових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг) та платіжними дорученнями на перерахування коштів в оплату товарів, робіт, послуг.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ДПІ в м. Суми необґрунтовано зменшено позивачу суми бюджетного відшкодування за березень та квітень 2010 року та відсутні достатні підстави для прийняття податкового повідомленні-рішення №0001582306/0/64784 від 26.08.2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров