Постанова № 27884505, 29.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. № 2а-8949/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.

за участю:

представника позивача - Мельничука В.А.

представника відповідача - Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КНП»звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 року № 0003232321, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 91258 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 45629 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не грунтуються на фактичних обставинах господарської діяльності позивача у перевіреному періоді, доводи акту обґрунтовані виключно відомостями отриманого відповідачем від ДПІ у Печерському районі м.Києва акту № 961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року про неможливість провести зустрічну перевірку ТзОВ «БК Київбудмонтаж»та припущеннях про неможливість здійснення господарських операцій вказаним контрагентом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позов, в яких вказано про обґрунтованість висновків акту перевірки та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено невиїзну перевірку ТзОВ «КНП»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «БК Київбудмонтаж»за серпень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1851/22-10/32568975 від 27.09.2012 року. На підставі даного акту відповідачем видано та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 року № 0003232321 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 91258 грн. та застосування штрафних санкції в розмірі 45629 грн.

Як випливає із вказаного Акту, підставою для видачі спірного податкового повідомлення-рішення є висновки ОДПС про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, яке полягає у включенні до податкового кредиту серпня 2011 року 91258 грн. ПДВ за податковою накладною № 376 від 31.08.2011 року, яка виписана позивачу ТзОВ «БК Київбудмонтаж».

Підставою висновку про протиправність формування податкового кредиту став отриманий відповідачем від ДПІ у Печерському районі м.Києва акт № 961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року про неможливість провести зустрічну перевірку ТзОВ «БК Київбудмонтаж». Відповідачем в Акті також вказано, що згідно з висновком експерта від 26.10.2011 року, підпис від імені керівника ТзОВ «БК Київбудмонтаж»в податковій звітності виконано іншою особою; операції між позивачем та ТзОВ «БК Київбудмонтаж»не могли відбуватись, а тому податковий кредит в сумі 91258 грн. позивачем сформовано безпідставно.

Із змісту того ж акту перевірки судом встановлено, що відповідачем не досліджувались самі господарські операції, які стали підставою виписки ТзОВ «БК Київбудмонтаж»позивачу податкової накладної № 376 від 31.08.2011 року та подальшого формування на її підставі податкового кредиту ТзОВ «КНП».

Натомість із долучених позивачем до матеріалів справи доказів судом встановлено, що ТзОВ «Готель «Асторія»як замовником та ТзОВ «КНП»як підрядником укладено договір підряду від 01.10.2010 року, яким позивач як генеральний підрядник зобов'язався власними та залученими силами виконати роботи з реконструкції з реставрацією будівлі готелю «Київ»за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 15. 01.06.2011 року позивачем як замовником з ТзОВ «БК Київбудмонтаж»як підрядником укладено договір підряду № 01/06-11, яким позивач замовив субпідрядні послуги по реконструкції з реставрації будівлі готелю «Київ», зокрема, з влаштування дахової котельні та пристосування горища готелю.

Приймання-передача будівельних робіт з влаштування дахової котельні та пристосування горища готелю від ТзОВ «БК Київбудмонтаж» до позивача оформлена Актом форми КБ-2в № 31/08-58 від 31.08.2011 року за серпень 2011 року. На підставі даного акту ТзОВ «БК Київбудмонтаж»позивачу виписана податкова накладна № 376 від 31.08.2011 року.

Як вбачається із долучених позивачем до справи банківських виписок, позивачем на користь ТзОВ «Київбудмонтаж»перераховувались кошти в рахунок оплати за надані послуги підряду.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При проведенні перевірки позивача відповідачем не дотримано вимог п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки при проведенні перевірки не враховано відомостей первинних документів позивача.

Листом №8498/22-10/59 від 30.08.2012 року ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС зобов»язало позивача відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення та надати їх для перевірки. Всупереч цьому, відповідач провів перевірку без відновлених первинних документів.

Як вбачається із акту перевірки, висновки відповідача не ґрунтуються на обставинах господарської діяльності позивача. Причиною проведення перевірки позивача, складання Акту № 1851/22-10/32568975 від 27.09.2012 року та зменшення податкового кредиту стали відомості, занесені ДПІ у Печерському районі м.Києва до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»відомості Акту № 961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року про неможливість провести зустрічну перевірку ТзОВ «БК Київбудмонтаж». У зв'язку із цим в підприємств-контрагентів ТзОВ «БК Київбудмонтаж»виникли розбіжності по податковому кредиту та податкових зобов'язаннях з ПДВ.

Натомість, згідно запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 28.02.2012 року «БК Київбудмонтаж»припинене з цієї дати як юридична особа, а тому підстав для вжиття заходів щодо проведення з ним звірки, за результатами якої складений Акт від №961/22-2/37143832 від 20.04.2012 р. у ДПІ у Печерському районі м.Києва не було.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а-4911/12/1370 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Київбудмонтаж», як такі, що суперечать вимогам п.2, 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 та щодо відображення акту від 20.04.2012 року №961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж»в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2012 року у справі № 147720/12 постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а-4911/12/1370 залишена без змін.

Щодо відомостей акту перевірки про непідтвердженість інформації про наявність у ТзОВ «БК Київбудмонтаж»штату працівників, то така обставина не може бути достатнім підтвердженням висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності контрагентом позивача, оскільки вказані ресурси могли залучатися на підставі інших правочинів. Крім того, акт не містить інформації про чисельність таких працюючих саме у серпні 2011 року. Що ж до наявності основних засобів, транспортних засобів, виробничих та складських приміщень та іншого майна, яке на думку ОДПС необхідне для господарської діяльності вказаного суб'єкта господарювання, то акт перевірки не містить аналізу вказаних відомостей з огляду на обставини господарських операцій з позивачем.

Не можна вважати такою, що спростовує дійсність спірних господарських операцій і посилання відповідача на те, що згідно з висновком експерта від 26.10.2011 року, підпис від імені керівника ТзОВ «БК Київбудмонтаж»в податковій звітності виконано іншою особою, оскільки формування і подання податкової звітності не є відображенням господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В п.198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС 09.10.2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0003232321.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП" судовий збір в сумі 1369 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2012 р.

Суддя Кухар Н.А.