Постанова № 27884178, 20.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року місто Київ № 2а-4621/12/1070

15.08

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - Рева І.О.,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомБаришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція»простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція», з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про стягнення заборгованості в розмірі 313 695, 76 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі -ЗЕД).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року відкрито скорочене провадження у справі.

Водночас, 08.11.2012 року до суду від позивача надійшло письмове клопотання (вхідний № 11726), в якому відповідач просив суд зупинити провадження у справі.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року вирішено розглядати справу № 2а-4621/12/1070 за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначено на 20.11.2012 року.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Дослідивши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання з наступних підстав.

В обґрунтування вищевказаного клопотання відповідач посилався на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2012 року було задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція», а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2009 року № 0000022200, від 02.03.2009 року № 0000032200, від 05.06.2009 року № 0000072200, а також частково рішення від 22.02.2010 року № 0000022200 у сумі 277 661, 42 гривень.

Також, вказаною постановою було відмовлено у задоволенні частини позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: рішення 1 № 0000012200 від 30.01.2009 року -у сумі 6 279, 36 гривень, рішення 5 № 0000112200 від 28.08.2009 року -у сумі 8 220, 54 гривень, рішення 6 № 0000122200 від 28.10.2009 року -у сумі 6 884, 29 гривень. Саме в цій частині відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем також була подана апеляційна скарга на ухвалу Київського окружного адміністративного суду № 2а-6084/10/1070 від 21.09.2010 року, в якій він просив скасувати вказану ухвалу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року апеляційну скаргу Баришівської ОДПІ Київської області задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2012 року -скасовано, постановлено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція»до Баришівської ОДПІ Київської області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Київській області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті -відмовлено. Справу направлено на продовження розгляду.

Відповідачем було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Київського окружного адміністративного суду та на постанову Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10.09.2012 року відкрито касаційне провадження.

На даний час адміністративна справа № 2а-6084/10/1070 перебуває у Вищому адміністративному суді України та не розглянута.

Саме з вищевикладених обставин відповідач просив суд зупинити провадження у справі.

З приводу вищевикладеного слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

З ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 10.09.2012 року про відкриття касаційне провадження не вбачається, що виконання оскаржуваних у касаційній скарзі рішень підлягають зупиненню.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

В статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України наведений вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, зокрема, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Отже, оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року набрала законної сили з моменту проголошення, а викладені відповідачем обставини з посиланням на пункт 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства не вважаються обґрунтованими, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суд України питання щодо зупинення виконання судових рішень поставлено не було, таким чином, враховуючи положення вищевказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 2а-6084/10/1070 у Вищому адміністративному суді України не вбачається, отже клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція»є юридичною особою, зареєстрованою Баришівською РДА Київської області відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 532598 від 24.11.2004 року, ідентифікаційний код: 33126404.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 313 695, 76 гривень, яка складається з наступного.

13.02.2010 року Баришівською ОДПІ Київської області було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 457/23-2/33126404 від 13.02.2010 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «ТД «Укрполімерконструкція», код 33126404 за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 4.1 статті 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 26 669, 62 гривень, в тому числі по періодах: жовтень 2008 року в сумі 5461, 42 гривень; листопад 2008 року в сумі 4540, 49 гривень; липень 2009 року в сумі 15879, 71 гривень; травень 2009 року в сумі 788, 00 гривень;

- підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 23388, 17 гривень, в тому числі по періодах -березень 2009 року в сумі 23388, 17 гривень;

- стаття 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено несвоєчасне надходження валютної виручки з дати митного оформлення вантажної митної декларації, що експортується, в результаті чого нараховано пеню;

- стаття 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(зі змінами та доповненнями).

На підставі Акта перевірки № 457/23-2/33126404 від 13.02.2010 року, Баришівською ОДПІ Київської області, окрім інших, було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022200 від 22.02.2010 року на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 313 695, 76 гривень.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в судовому поряду.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року в адміністративній справі № 2а-6084/10/1070 було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція», було визнано протиправним та скасовано рішення Баришівської ОДПІ Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зокрема, № 0000022200 від 22.02.2010 року.

Однак, позивач з вищевказаною постановою не погодився та оскаржив її до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року в адміністративній справі № 2а-6084/10/1070 апеляційну скаргу Баришівської ОДПІ Київської області було задоволено, в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків в іноземній валюті -відмовлено.

Вищевказане рішення набрало законної сили з моменту проголошення, тобто 20.01.2011 року.

Податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 313 695, 76 гривень.

На день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки встановлено, що між ТОВ «ТД «Укрполімерконструкція»та ООО «Столичная нефтяная компанія»укладено Договір поставки товарів № 2-БАГ від 12.02.2008 року, предметом якого є поставка труб поліетиленових та фітінгів поліетиленових зварних на користь ООО «Столичная нефтяная компанія».

Відповідно до Договору поставки товарів № 2-БАГ від 12.02.2008 року валютою контракту є українська гривня, загальна вартість контракту становить 151 950 000, 00 гривень, умовою оплати є відстрочка платежу на строк до 45-ти календарних днів з дати поставки.

22.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 2-БАГ від 12.02.2008 року, згідно з якою оплата за придбаний товар здійснюється в українській гривні, доларах США чи Євро.

30.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 2-БАГ від 12.02.2008 року, згідно з якою оплата за придбаний товар здійснюється в українській гривні, доларах США чи Євро в безготівковій формі на банківський рахунок Продавця.

На виконання умов Договору поставки № 2-БАГ від 12.02.2008 року ТОВ «ТД «Укрполімерконструкція»за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року здійснено поставку труб поліетиленових, фітінгів та втулок до них на користь ООО «Столичная нефтяная компанія»відповідно до вантажних митних декларацій на загальну суму 424 441, 00 гривень та 67 514 доларів США (або 410 197, 86 гривень відповідно до офіційного курсу НБУ, який діяв на дату здійснення експортних операцій).

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики..

Перевіркою встановлено, що оплата від ООО «Столичная нефтяная компанія»по ВМД надходила несвоєчасно, з перевищенням граничного строку.

Згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(зі змінами та доповненнями) передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби -щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач неодноразово повідомлявся Баришівською ОДПІ Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 313 695, 76 гривень.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 156, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція» на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 313 695 (триста тринадцять тисяч шістсот дев'яноста п'ять) гривень 76 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 листопада 2012 р.